У статті розглянуті нечисленні відгуки про “Мальовничу Україну” в загальноімперській пресі. Зокрема, поставлено під сумнів Шевченкове авторство оголошення “Живописная Украйна”, уміщеного в петербурзькій газеті “Северная ...

У статті йдеться про самоусвідомлення Т. Шевченком своєї апостольської місії, що полягала в оприявленні духу, почувань, сподівань рідного народу українською мовою, у поширенні освіти, в обстоюванні повалення поміщицької ...

Авторка статті розглядає, як вплинула поезія Шевченка на національну ідентичність двох чільних представників громадівського руху в Україні – правобережця В. Антоновича й лівобережця М. Лисенка. Вона стверджує, що “Кобзар”– ...

Розглянуто одну з версій Шевченкової інтерпретації традиційного для літератури образу музи, сутність якої – у потужній ліризації й максимальній інтимізації міфологічного топосу, що зберігає свою ключову семантику (муза ...

У статті Шевченків вірш “Росли укупочці, зросли…”, який традиційно зараховували до інтимної лірики, розглядається як етично-філософський твір, де через розгорнуту метафору “тяжкої дороги” героїв змодельовано їхнє сповнене ...

У статті автор досліджує літературно-герменевтичний потенціал поезії Т. Шевченка, водночас виявляючи художньо закодований національний сенс кількох екзистенціалів – туги, радості, жаху.

Стаття присвячена міжвидовій взаємодії літератури та образотворчого мистецтва у творчості Т. Шевченка. Питання інтеракціонізму і комплексної рецепції вимагають розробки термінологічного апарату, зокрема, тут відслідковується ...

Шевченків поетичний цикл “Давидові псалми” постає у статті у синхронічному зрізі як складна, ієрархічна художня система, як “текст” - у структурно-семіотичному та структурно-семантичному сенсах цього поняття. Такий підхід ...

Доробок Тараса Шевченка – і література, і живопис – відкриває перед дослідником української історіософії великі можливості, адже поет і художник знав та своєрідно студіював історичні першоджерела, друковані й рукописні ...