Висвітлюється діяльність Михайла Бережкова – професора Історико-філологічного інституту у місті Ніжині. Розглядається внесок ученого у розвиток історіографічної науки в Україні та Росії.
Метою даної статті є систематизація та аналіз праць професора І. Линниченка (1857–1926 роки), присвячених розвитку історіографії у Польщі, Росії та Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Головними джерелами для ...
У статті подається огляд літератури про відомого громадського діяча, благодійника, видавця Є. Чикаленка та його спадщину, яка формувалася у 1920–1930-і рр. на еміграції і частково в Галичині та з 1990-х років в Україні. ...
Висвітлюється формування історичних поглядів відомого українського історика О.Оглоблина (1899–1992). Розглядаються основні складові світосприйняття цього вченого на основі аналізу його наукових праць 1920–1941 рр.
На основі широкого кола документів з урядових архівів Франції охарактеризовано місце проектів військової диверсії у Волинь, Поділля та Наддніпрянську Україну устратегічних планах Наполеона періоду 1806–1807 рр. Застосовуючи ...
Стаття присвячена аналізу радянської публіцистики 1920-х – початку 1930-х років з метою з’ясування поглядів авторів на суспільно-політичну роль української вищої школи зазначеного часу. Основну увагу сфокусовано на вивченні ...
У статті на основі „Трудів Бессарабської губернської вченої архівної комісії” вперше розглянуто архівознавчу, краєзнавчу діяльність Бессарабської архівної комісії.
У статті охарактеризовано українофільську течію галицької науково–історичної думки ХІХст. у призмі історичної свідомості її чільних представників, проаналізовано наукові концепції національного минулого вчених–українофілів, ...
У статті розглянуто інтерпретацію істориками двох держав українсько–польського збройного конфлікту на Волині в роки Другої світової війни. Подано основні розбіжності в поглядах на причини трагедії. Водночас зазначається, ...
Виходячи з тези, що фальсифікат є втіленням парадигматичних уявлень епохи, автор намагається на основі зазначеного видання дослідити історіографічні та джерелознавчі уявлення епохи романтизму.
У статті висвітлюється науковий внесок відомого літературознавця В. М. Перетца (1870–1935) та членів його семінарія російської філології, зокрема, О. Назаревського, О. Багрія, М. Гудзія, С. Маслова, О. Грузинського, Є. ...
У статті проаналізовано причини активізації досліджень над історією української історіографії в історичній науці УРСР середини 1950 – початку 1970-их рр.. З’ясовано характер та результати реабілітації в цей час дискредитованих ...
Висвітлюється дидактична проблематика у творчій спадщині М. І. Костомарова. Розглядаються дидактичні компоненти в його наукових та публіцистичних працях.
У статті підібрані міркування російського лінгвіста О. Шахматова з приводу східнослов’янського глото– і культурогенезу, зроблено спробу їх комплексного аналізу. Доводиться, що схема етногенезу східного слов’янства, ...
Стаття присвячена дослідженню особливостей сприйняття сучасниками наукової творчості М.Грушевського в 1919–1924 рр. Проаналізовано провідні тенденції в оцінках його наукового доробку та публіцистичних виступів. Виявлено ...
У статті на основі переважно архівних джерел (зокрема – з російських архівів) висвітлюється віхи життя В. Голобуцького на Кубані. Аргументується припущення, що переміни місць життя історика пов’язані з його спробами скрити ...
Висвітлюється низка актуальних питань з наукового доробку українського історика Я.Дашкевича. Розглядаються авторські тлумачення багатьох історичнихпостатей та проблем. Показується роль історичних праць Я.Дашкевича у ...
Проаналізовано основні концептуальні ідеї російських авторів, викладені в науково-популярній літературі, присвяченій національно-визвольній війні українського народу, окреслено чинники, що визначала зміст їх студій та ...