У статті представлено основні витоки до формування наукового напряму «історія повсякдення». Основу аналізу становлять праці західних науковців, трьох «шкіл»: німецької «Альтагсгешіште», італійської «мікросторіа», французької ...
У статті висвітлюється науковий внесок відомого літературознавця В. М. Перетца (1870–1935) та членів його семінарія російської філології, зокрема, О. Назаревського, О. Багрія, М. Гудзія, С. Маслова, О. Грузинського, Є. ...
Висвітлюється діяльність Михайла Бережкова – професора Історико-філологічного інституту у місті Ніжині. Розглядається внесок ученого у розвиток історіографічної науки в Україні та Росії.
У статті подано авторську інтерпретацію створення та впровадження радянської ідеологеми героїзації історичних постатей задля витворення «нового радянського патріотизму». Формування названої ідеологічної конструкції розкрито ...
Стаття присвячена відображенню поглядів польських істориків Львова на генезу та розвиток польсько-українських взаємин. Висвітлення та оцінка експансії Речі Посполитої на українські терени у працях польських істориків ...
Висвітлюється дидактична проблематика у творчій спадщині М. І. Костомарова. Розглядаються дидактичні компоненти в його наукових та публіцистичних працях.
Проаналізовано комплекс публікацій радянських публіцистів та науковців періоду непу аграрної тематики. Досліджено зв’язок ідеологічної мотивації та прагматичних профілів авторів, соціального замовлення та змістовного ...
У статті на основі „Трудів Бессарабської губернської вченої архівної комісії” вперше розглянуто архівознавчу, краєзнавчу діяльність Бессарабської архівної комісії.
Стаття присвячена дослідженню особливостей сприйняття сучасниками наукової творчості М.Грушевського в 1919–1924 рр. Проаналізовано провідні тенденції в оцінках його наукового доробку та публіцистичних виступів. Виявлено ...
У статті подається огляд літератури про відомого громадського діяча, благодійника, видавця Є. Чикаленка та його спадщину, яка формувалася у 1920–1930-і рр. на еміграції і частково в Галичині та з 1990-х років в Україні. ...
Виходячи з тези, що фальсифікат є втіленням парадигматичних уявлень епохи, автор намагається на основі зазначеного видання дослідити історіографічні та джерелознавчі уявлення епохи романтизму.
Висвітлюється неопублікована епістолярна спадщина відомого історика, археографа і громадського діяча О.М.Лазаревського, зокрема публікуються з авторською передмовою і коментарями листи до вченого Г.Л.Берло, спадкоємниці ...
Висвітлюється формування історичних поглядів відомого українського історика О.Оглоблина (1899–1992). Розглядаються основні складові світосприйняття цього вченого на основі аналізу його наукових праць 1920–1941 рр.
Метою даної статті є систематизація та аналіз праць професора І. Линниченка (1857–1926 роки), присвячених розвитку історіографії у Польщі, Росії та Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Головними джерелами для ...
У статті на основі переважно архівних джерел (зокрема – з російських архівів) висвітлюється віхи життя В. Голобуцького на Кубані. Аргументується припущення, що переміни місць життя історика пов’язані з його спробами скрити ...
У науковій статті зроблено детальний огляд наукової літератури, яка зберігається в фондах наукових бібліотек України. Здійснено спробу класифікувати наукові видання минулих століть. На основі аналізу наукової літератури ...
У статті проаналізовано причини активізації досліджень над історією української історіографії в історичній науці УРСР середини 1950 – початку 1970-их рр.. З’ясовано характер та результати реабілітації в цей час дискредитованих ...
Проаналізовано основні концептуальні ідеї російських авторів, викладені в науково-популярній літературі, присвяченій національно-визвольній війні українського народу, окреслено чинники, що визначала зміст їх студій та ...