Місто як екзистенційна пастка (на матеріалі сучасної поезії)

Abstract

Осмислюється специфіка екзистенційно зумовленого сприймання урбаністичного простору в творчості сучасних українських поетів. Окреслюється своєрідне осмислення символів дороги, лабіринту, човна, мосту, що є елементами просторової символіки художнього світу. Стверджується, що урбаністичний простір сприймається сучасними митцями як екзистенцій на пастка, духовно мертвий простір “недоіснування”, вихід з якого потребує духовного зусилля. Ключові слова: хронотоп, топос, екзистенційний, ліричний герой, постмодернізм, символ.

Осмысливается специфика экзистенциально преопределенного восприятия урбанистического пространства в творчестве современных украинских поэтов. Анализируется своеобразное осмысление символов дороги, лабиринта, лодки, моста, который является элементами пространственной символики художественного мира. Утверждается, что урбанистическое пространство воспринимается современными художниками как экзистенциальная ловушка, духовно мертвое пространство “недосуществования”, выход из которого требует в духовном усилии. Ключевые слова: хронотоп, топос, экзистенциальный, лирический герой, постмодернизм, символ.

A specific is comprehended ekzistenciаl the predefined perception of urbanism space in creation of the modern Ukrainian poets. The original comprehension of symbols of road, labyrinth, boat, bridge which is the elements of spatial symbolism of the artistic world is outlined. It becomes firmly established that urbanism space is perceived modern artists as ekzistencial on trap, spiritually dead ground, an exit from which needs spiritual effort. Keywords: khronotop, topos, ekzistencial, lyric hero, postmodernizm, symbol.