У статті вивчаються особливості художнього осмислення міського простору в ранній ліриці
Лесі Українки. Звертається увага на те, що в процесі свого літературного становлення поетеса
використала досвід різних традицій. Сентиментально налаштована героїня її творів оцінює місто
як меркантильне, нелюдяне, байдуже до природної краси. В окремих поезіях переважає
романтичний погляд: міський простір розглядається як тісний і задушливий, такий, що нівелює
неповторність окремої особистості. Низка творів авторки репрезентує погодження неокласичних і
романтичних тенденцій.
Ключові слова: сентименталізм, романтизм, неокласицизм, лірика.
В предлагаемой статье исследуются особенности художественного осмысления
городского пространства в ранней лирике Леси Украинки. Учитывается тот факт, что в процессе
своего литературного становления поэтесса использовала опыт различных традиций.
Сентиментально настроенная героиня ее произведений оценивает город как меркантильный,
исполненный безразличия к естественной красоте. В отдельных поэзиях преобладает
романтический взгляд: городское пространство рассматривается как тесное, нивелирующее
неповторимость отдельной личности. Ряд произведений Леси Украинки представляет
взаимодействие романтических и неоклассических тенденций.
Ключевые слова: сентиментализм, романтизм, неоклассицизм, лирика.
In the article the features of early lyric poetry of Lesya Ukrainka are explored. That is taken into
account, that in the process of the literary becoming a poetess used experience of different traditions.
The sentimentally adjusted heroine gives preference to natural beauty. A romantic look prevails in
separate poetries: urbanism space appears as incompatible with the uniqueness of individual. Romantic
and neoclassical tendencies co-operate in a number of works of Lesya Ukrainka.
Keywords: sentimentalizm, romanticism, neoclassicism, lyric poetry.