Розглянуто зразок драматургічної автоінтерпретації відомого роману Айріс Мердок „Чорний принц” в аспекті жанрово-родової конверсії. Особливу увагу приділено структурній організації драматургічної стратегії діалогу, специфіці його експресивної природи, питанню рецептивного потенціалу сценічного втілення фабули.
This article is devoted to dramatic inheritance of famous English novelist Iris Murdoch. Similar and different traits of her play „Black prince” are examined. Special attention is paid to structural organization and construction of the play where dialog plays an important role, its expressive character and perceptional abilities of reading and playing on the stage.