У статті аналізується драма Миколи Костомарова «Кремуцій Корд» (1849), у якій автор подає художню рецепцію реального історичного факту – суду римського сенату часів правління диктатора Тиберія над істориком Кремуцієм ...

На основі праці Миколи Костомарова «Богдан Хмельницький» зроблено спробу реконструювати так званий «Достовірний руський літопис», відомості про існування якого трапляються в історіо-писанні XVIII ст. Історик використовував ...

У статті аналізується діяльність київської губернської адміністрації та ставлення окремих її представників до українського національного руху середини 1870-х років на прикладі історії Південно-Західного відділу Російського ...

У статті розглянуто життєвий і творчий шлях видатного ученого другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Ю. А. Пінчука, який був пов’язаний з об’єктивним та всебічним студіюванням постаті українського історика М. І. Костомарова. ...

Метою статті є характеристика маєтку в селі Дідівці як культурного центру у процесі трансформації дворянських маєтків Лівобережної України на межі XIX–XX ст. Для досягнення мети дослідження було використано історико-порівняльний ...

У статті простежуються культурні комунікації фундатора української історіографії М. І. Костомарова у Рівному (1844–1845) після його призначення на посаду старшим учителем історії місцевої гімназії крізь призму його ...

Рецензія на книгу: Вовк О. І. Постать Василя Каразіна в історіографії / наук. ред. С. М. Куделко. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2016. 328 с.

У статті висвітлюється наукова діяльність відомого українського історика радянської доби Івана Гуржія, пов’язана з творчістю Миколи Костомарова. Автором доведено, що незважаючи на заборони, І. Гуржій був добре знайомий ...

Статтю присвячено опису та аналізу записних книг (зошитів), що належали М. І. Костомарову. У цих зошитах учений фіксував необхідну інформацію, вилучену з архівних джерел під час збирання матеріалів для написання історичних ...