Стаття присвячена вивченню творчої спадщини Василя Гоголя – одного із зачинателів
українського театру, актора й режисера, автора поетичних творів, батька геніального письменника
М. Гоголя. Автор наголошує на тісному ...
У статті досліджено тематичні й жанрові виміри процесу сприймання творчості прозаїка. З’ясовано, що відкривавчі статті І. Франка в
місячнику «Slovanský přehled», перші переклади Стефаникових новел
і полемічне зіткнення ...
У статті досліджено особливості літературної трансформації євангельського сюжету про
воскресіння Ісуса Христа у фрагменті із “Повісті минулих літ”, у якому викладена “Промова
Філософа”. З'ясовано, що цей фрагмент становить ...
У статті порушено питання про значущість творчої діяльності маловідомих сучасників
Ю. Федьковича та О. Кобилянської на Буковині та потребу активнішого наукового вивчення їхньої
спадщини. Літературний процес у краї в ХІХ ...
У статті йдеться про поєднання у версифікації Махтумкулі традицій арабо- й фарсімовного
віршування з особливостями туркменської мови й тюркського фольклору. Стверджується, що
домінантними для поета були силабічні розміри, ...
На матеріалі латиномовної епіталами XVII ст., що належить перу Михайла Злоторовича,
досліджено процес художнього освоєння дійсності, трансформації, за законами етикетного жанру,
реальних осіб в літературні образи. Шляхом ...
Розглянуто шість п’єс про Переяславську угоду 1654 р. (історичну подію, актуальну для України й
сьогодні): анонімний твір “Милость Божія” (1729), Осипа Федьковича “Хмельницький” (1887), Михайла
Грушевського “Хмельницький ...
Авторка розглядає лірику Івана Франка в аспекті вираження основних принципів стоїчних
доктрин. Основна проблема полягає у співвіднесенні Франкових поетичних розмислів із
філософськими сентенціями Сенеки, розвинутими в ...
У статті розглянуто місце та роль філософії Григорія Сковороди (1722–1794) в українській
інтелектуальній традиції ХХ століття. На прикладі творчості футуристів та “шістдесятників”
автор пробує показати, що зміну ідейних ...
У статті розглянуто русько-українські редакції візантійських апокрифів апокаліптичного змісту в аспекті відображення в них ідеї есхатологічного милосердя до грішників, приречених на вічні муки, уявлень про можливість ...
У статті йдеться про різнобічну діяльність І. Франка переважно як ученого в царині
літературознавcтва, етнографії, мовознавства, економіки та публіцистики, але основний акцент
словацький історик М. Даніш ставить на ...
У статті подано короткий літературний портрет Євгенії Ярошинської (1868 – 1904). Увиразнюють
риси цієї першої на Буковині жінки-письменниці, громадсько-культурної діячки й педагога
першопублікації спогадів її батька, ...
Серед десяти інтермедій, поставлених між діями драм Митрофана
Довгалевського на сцені Києво-Могилянської академії на Різдво Христове та Великдень упродовж 1736—1737 навчального року, є дві, де центральним персонажем постає ...
У статті зроблено спробу продовжити розпочате Є.Маланюком (“Гоголь
– Ґоґоль”) і Д.Мережковським (“Гоголь и черт”) дослідження
найважливішої, за власним зізнанням М.Гоголя, проблеми його життя і
творчості. Автор віддає ...
Повертаючися до здавна досліджуваної ним теми “Шевченко і Гоголь”, автор статті наразі має на
меті акцентувати – у компаративістському плані – кілька її аспектів, котрі актуалізуються як потребами
українських гоголе- та ...
Сукупність премодерністичних за своєю естетичною природою елементів поетики Гоголя,
що її (сукупність) означено в статті метафоричним поняттям “Гоголь”, розглядається як
гоголівський інтертекст в українському модернізмі ...