У статті йдеться про поєднання у версифікації Махтумкулі традицій арабо- й фарсімовного
віршування з особливостями туркменської мови й тюркського фольклору. Стверджується, що
домінантними для поета були силабічні розміри, які стали основою для туркменської поезії.
Автор статті проводить паралелі з українським віршуванням XVII–XX століть. Проаналізовано
особливості строфіки, римування, редифів у творах Махтумкулі, а також здобутки українського
перекладацтва у відтворенні версифікаційної довершеності його поезії.
The article explores the combination of versification traditions typical of Arabic and Farsi countries
in the poetry by Magtymguly Pyragy. As the syllabic meters became widespread in Turkmen poetry,
they also predominated in Magtymguly’s poems. The author draws parallels between versifi cation
strategies in Magtymguly’s poetry and in Ukrainian literature of the 17th–20th centuries. In order
to do this, he scrutinizes the prosody, rhyming and redifs typical of Magtymguly’s lyrical heritage,
and analyzes the ways which enabled to adapt the poet’s intricate versification into Ukrainian
translations.
В статье идет речь об объединении в версификации Махтумкули
традиций арабо- и фарсиязычного стихосложения с особенностями
туркменского языка и тюркского фольклора. Утверждается,
что доминантными для поэта были силлабические размеры,
которые стали основой для туркменской поэзии. Автор статьи
проводит параллели с украинским стихосложением XVII–XX
веков. Анализируются особенности строфики, рифмовки, редифов
в произведениях Махтумкули, а также достижения украинских
переводчиков в воссоздании версификационного совершенства
его поэзии.
