На підставі архівних джерел проаналізовано історію декількох поколінь шляхетської родини вихідців із Бірави в Сілезії, які від 1407 р. з надання короля Владислава II Ягайла були власниками підльвівського села Зубра й ...

Розглядаються джерела опису “початку Руської землі” у Повісті временних літ та Новгородському першому літописі (“поча ся прозывати Руская земля”, “начало Рускои земли”). Окрему увагу привертають розбіжності у датах ...

Проаналізовані згадки про Любеч в IX–XII ст. у літописах. Зроблено висновок про стратегічне значення міста в Х–ХІІ ст. Любеч займав третю позицію в рейтингу чернігово-сіверських міст після Чернігова та Новгорода-Сіверського ...

Стаття присвячена розвитку польових археологічних досліджень у Звенигороді в ХІХ ст. Простежено шлях від несистематичного збирання випадкових знахідок до методичних археологічних досліджень. Викладено результати польових ...

Походження назви міста Черкаси, розташованого на правому березі Дніпра, завжди становило інтерес для істориків. Це було пов’язане з тим, що топонім за формою нагадував етнонім черкес, розповсюджений на Північному Кавказі. ...

Проаналізовано етнонім “Zeriuane” / “Zuireani”, згаданий у тексті “Географа Баварського” (ІХ ст.), ідентифікація якого на етнополітичній мапі Центрально-Східної Європи у науковому середовищі викликала бурхливі дискусії. ...

Проаналізовано реєстри владик Володимирської та Галицької єпархій княжої доби на основі їх переліків, збережених у “рукописі митрополита Лева (Кишки)”, які зіставлено з іншими джерельними відомостями, насамперед літописними. ...

Рецензія на книгу: Волощук М. "Русь” в Угорському королівстві (ХІ – друга половина XIV ст.): суспільно-політична роль, майнові стосунки, міґрації / Відп. ред. Л. В. Войтович. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2014. – 496 с.