Проаналізовані згадки про Любеч в IX–XII ст. у літописах. Зроблено висновок про
стратегічне значення міста в Х–ХІІ ст.
Любеч займав третю позицію в рейтингу
чернігово-сіверських міст після Чернігова та Новгорода-Сіверського ...
Пропонується дослідження четієго
(повного) тексту Книги Вихід та його відношення до грецької традиції – аналізується співвідношення давньослов’янського
П’ятикнижжя з грецьким текстом, яке
належить до не з’ясованих досі ...
Александрович, В.(Княжа доба: історія і культура, 2014)
Запропоновано огляд двох хронологічно
наступних груп найдавніших ікон зі спадщини українського Перемишля, які належать до
середини XIII – середини XIV ст. Найраніші з
них репрезентують “мініатюрний стиль”
середини – ...
Войтович, Л.В.(Княжа доба: історія і культура, 2011)
Розглянуто проблему визначення ранньої держави та стадій її розвитку в
сучасній історіографії. Подано аргументацію на підтвердження гіпотези щодо
існування “дружинної держави” на Русі, у Скандинавії та інших європейськ ...
Перший варіант цієї статті було опубліковано англійською мовою: On the Titulature of Rulers in Eastern Europe. Journal of Ukrainian Studies, Summer-Winter 2004. vol. 29, № 1-2. s. 219-244. Дякую Тетяні Вілкул і Ярославові ...
Стаття присвячена розвитку польових археологічних досліджень у Звенигороді
в ХІХ ст. Простежено шлях від несистематичного збирання випадкових знахідок до
методичних археологічних досліджень. Викладено результати польових ...
Войтович, Л.(Княжа доба: історія і культура, 2018)
Рецензія на книгу: Федака С. “Ми, Фєдір Корѧтович, з ласки Божої,
князь із Мункача…”. Історичний нарис. Ужгород:
Всеукраїнське державне видавництво “Карпати”,
2017. 136 с.
Стаття присвячена дискусії навколо автентичності так званих “жидачівських грамот” князя Федора Любартовича
першої третини ХV ст. Її розглянуто в
контексті актуальної у тогочасному науковому середовищі суперечки про ...
Могитич, Р.І.(Княжа доба: історія і культура, 2011)
Запропоновано реконструкцію вирішення верхніх частин мурів у твердинях
другої половини ХІІІ ст. Дерев’яні завершення стін мали оригінальну конструкцію, що дозволяла влаштувати широкі галереї обабіч муру, оперті на консольні ...
Войтович, Л.(Княжа доба: історія і культура, 2019)
Рецензія на книгу: Максим Жих. Славянский правитель Само и “держава” (629–658). Источники, локализация, социально-политическая организация, историческое значение. Санкт-Петербург, 2019. 148 с.
Александрович, В.(Княжа доба: історія і культура, 2011)
Проналізовано групу стилістично споріднених найраніших ікон Галицько-Волинського князівства, визначених як окреме історичне явище, що випереджує поширену на місцевому ґрунті від останньої третини XIII ст. окрему версію ...
Аналізується історіографія питання
генеалогії Івана Ростиславовича, відомого як
Берладник, та правомірність розташування центру його уділу – Звенигорода в землях
Васильковичів. На основі характеристики
та аналізу ...