Західноукраїнські ікони "мініатюрного стилю" – невідомий аспект мистецької культури XIII століття

Abstract

Проналізовано групу стилістично споріднених найраніших ікон Галицько-Волинського князівства, визначених як окреме історичне явище, що випереджує поширену на місцевому ґрунті від останньої третини XIII ст. окрему версію монументального стилю ранніх Палео - логів. Їх визначено як зразки “мініатюрного стилю", позначеного якнайтіснішою залежністю від візантійської традиції. Розглянуті ікони середини другої половини століття засвідчують не лише адаптацію візантійських зразків, а й самостійні творчі пошуки, реалізовані, зокрема, в іконографії Покрову Богородиці та унікального складу фрагменті з вибраними святими. Ікона святої великомучениці Параскеви зі сценами історії виказує європейські пов'язання як найраніше оригінальне їх свідчення серед українського станкового малярства.

The group of the earliest stylistically related icons of Galicia-Volyn principality is analyzed and a separate historical phenomenon is established, which is ahead of widespread local tradition that dates back to the last third of the XIII th century of the local version of the monumental style of the early Palaiologos. They are identified as examples of «miniature style» and marked with very close dependence on the Byzantine tradition. Icons from the middle of the second half of the century present not only adaptation of Byzantine models, but also independent creative pursuits implemented particularly in the iconography of the Intercession of the Theotokos and the unique fragments of the saints. Icon of St. Paraskeva with the historical scenes display European links as the earliest evidence of the original Ukrainian easel painting.