У статті представлено основні витоки до формування наукового напряму «історія повсякдення». Основу аналізу становлять праці західних науковців, трьох «шкіл»: німецької «Альтагсгешіште», італійської «мікросторіа», французької ...
Досліджується з врахуванням змісту, пояснень, термінології тощо наукова студія М. Костомарова «Гетманство Самойловича». Акцентується увага на авторських ідеях і внеску в контексті викладу історії України початку 1670 – ...
У статті висвітлюється науковий внесок відомого літературознавця В. М. Перетца (1870–1935) та членів його семінарія російської філології, зокрема, О. Назаревського, О. Багрія, М. Гудзія, С. Маслова, О. Грузинського, Є. ...
Висвітлюється стан вивчення історії селянства підросійської України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. різними науковими інституціями та осередками в сучасній українській історичній науці. Виділяється коло проблем, що ...
Висвітлюється діяльність Михайла Бережкова – професора Історико-філологічного інституту у місті Ніжині. Розглядається внесок ученого у розвиток історіографічної науки в Україні та Росії.
У статті подано авторську інтерпретацію створення та впровадження радянської ідеологеми героїзації історичних постатей задля витворення «нового радянського патріотизму». Формування названої ідеологічної конструкції розкрито ...
Стаття присвячена відображенню поглядів польських істориків Львова на генезу та розвиток польсько-українських взаємин. Висвітлення та оцінка експансії Речі Посполитої на українські терени у працях польських істориків ...
Висвітлюється дидактична проблематика у творчій спадщині М. І. Костомарова. Розглядаються дидактичні компоненти в його наукових та публіцистичних працях.
Проаналізовано комплекс публікацій радянських публіцистів та науковців періоду непу аграрної тематики. Досліджено зв’язок ідеологічної мотивації та прагматичних профілів авторів, соціального замовлення та змістовного ...
У статті на основі „Трудів Бессарабської губернської вченої архівної комісії” вперше розглянуто архівознавчу, краєзнавчу діяльність Бессарабської архівної комісії.
Стаття присвячена дослідженню особливостей сприйняття сучасниками наукової творчості М.Грушевського в 1919–1924 рр. Проаналізовано провідні тенденції в оцінках його наукового доробку та публіцистичних виступів. Виявлено ...
У статті подається огляд літератури про відомого громадського діяча, благодійника, видавця Є. Чикаленка та його спадщину, яка формувалася у 1920–1930-і рр. на еміграції і частково в Галичині та з 1990-х років в Україні. ...
У статті висвітлюється бачення істориками проблем розвитку Закарпаття напередодні Другої світової війни. Простежуються процеси формування національної самосвідомості жителів краю, діяльність Карпатської Січі та національного ...
Виходячи з тези, що фальсифікат є втіленням парадигматичних уявлень епохи, автор намагається на основі зазначеного видання дослідити історіографічні та джерелознавчі уявлення епохи романтизму.
Висвітлюється неопублікована епістолярна спадщина відомого історика, археографа і громадського діяча О.М.Лазаревського, зокрема публікуються з авторською передмовою і коментарями листи до вченого Г.Л.Берло, спадкоємниці ...
Освещаются возможные подходы к осмыслению картины институционального кризиса историографии как научной дисциплины. Анализируется историография как рефлексивный ландшафт профессионального исторического знания, сфокусированный ...
Висвітлюється формування історичних поглядів відомого українського історика О.Оглоблина (1899–1992). Розглядаються основні складові світосприйняття цього вченого на основі аналізу його наукових праць 1920–1941 рр.
У статті проаналізовано історіографічні праці М. Андрусяка, опубліковані в “Літописі Червоної Калини” (1932), “Ділі” (1934), “Kwartalniky Historycznemy” (1934). Відзначено здобутки науково-педагогічних центрів Наддніпрянщини ...