У статті розглянуто інтерпретацію істориками двох держав українсько–польського збройного конфлікту на Волині в роки Другої світової війни. Подано основні розбіжності в поглядах на причини трагедії. Водночас зазначається, ...
Висвітлюється проблема розробки цивілізаційної концепції в історичній науці України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Розглядаються основні підходи та аналізується доробок учених-позитивістів.
У статті представлено основні витоки до формування наукового напряму «історія повсякдення». Основу аналізу становлять праці західних науковців, трьох «шкіл»: німецької «Альтагсгешіште», італійської «мікросторіа», французької ...
Висвітлюється неопублікована епістолярна спадщина відомого історика, археографа і громадського діяча О.М.Лазаревського, зокрема публікуються з авторською передмовою і коментарями листи до вченого Г.Л.Берло, спадкоємниці ...
У статті досліджено проблему трактування українсько-польських взаємин у політичній спадщині Я.С.Лося – польського консерватора, активного прихильника і учасника спроб польсько-українського зближення 20–30-х років ХХ ст. ...
Виходячи з тези, що фальсифікат є втіленням парадигматичних уявлень епохи, автор намагається на основі зазначеного видання дослідити історіографічні та джерелознавчі уявлення епохи романтизму.
У статті висвітлюється науковий внесок відомого літературознавця В. М. Перетца (1870–1935) та членів його семінарія російської філології, зокрема, О. Назаревського, О. Багрія, М. Гудзія, С. Маслова, О. Грузинського, Є. ...
У статті проаналізовано причини активізації досліджень над історією української історіографії в історичній науці УРСР середини 1950 – початку 1970-их рр.. З’ясовано характер та результати реабілітації в цей час дискредитованих ...
Висвітлюється дидактична проблематика у творчій спадщині М. І. Костомарова. Розглядаються дидактичні компоненти в його наукових та публіцистичних працях.
Висвітлюється діяльність Михайла Бережкова – професора Історико-філологічного інституту у місті Ніжині. Розглядається внесок ученого у розвиток історіографічної науки в Україні та Росії.
Метою даної статті є систематизація та аналіз праць професора І. Линниченка (1857–1926 роки), присвячених розвитку історіографії у Польщі, Росії та Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Головними джерелами для ...
У статті подається огляд літератури про відомого громадського діяча, благодійника, видавця Є. Чикаленка та його спадщину, яка формувалася у 1920–1930-і рр. на еміграції і частково в Галичині та з 1990-х років в Україні. ...
У статті підібрані міркування російського лінгвіста О. Шахматова з приводу східнослов’янського глото– і культурогенезу, зроблено спробу їх комплексного аналізу. Доводиться, що схема етногенезу східного слов’янства, ...
Стаття присвячена дослідженню особливостей сприйняття сучасниками наукової творчості М.Грушевського в 1919–1924 рр. Проаналізовано провідні тенденції в оцінках його наукового доробку та публіцистичних виступів. Виявлено ...
Висвітлюється формування історичних поглядів відомого українського історика О.Оглоблина (1899–1992). Розглядаються основні складові світосприйняття цього вченого на основі аналізу його наукових праць 1920–1941 рр.
У статті охарактеризовано українофільську течію галицької науково–історичної думки ХІХст. у призмі історичної свідомості її чільних представників, проаналізовано наукові концепції національного минулого вчених–українофілів, ...