В статье говорится о противоречии между существующими концепциями членов
предложения, а также теорией построения предложения на основе распространения его
структурной схемы с помощью отдельных лексических распространителей и современной
синтагматической теорией. Согласно последней минимальной единицей порождения речи и её
восприятия является не отдельное слово лексической системы языка с обобщённым значением,
не лексический распространитель схемы, а синтагма как конкретная минимальная структурно-
смысловая речевая единица. Функции слов языка исчерпываются на уровне синтагм.
У статті йдеться про протиріччя між існуючими концепціями членів речення, теорією
побудови речення на основі розпоширення його структурної схеми за допомогою окремих
лексичних поширювачів і сучасною синтагматичною теорією. Відповідно до останньої, мінімальною
одиницею породження мовлення та його сприймання є не окреме слово лексичної системи мови з
його узагальненим значенням, не лексичний поширювач схеми, а синтагма, як конкретна мінімальна
структурно-смислова мовленнєва одиниця. Функції слів мови вичерпуються на рівні синтагм.
It is spoken about the contradiction between the existing conceptions of sentence members and
the theory of the sentence construction based on its structural scheme expansion by means of separate
lexical distributors and the modern syntagmatical theory as well in the article. According to the last one
the minimal unit of the speech creation and its perception is neither a separate word of the language
lexical system with the generalized meaning nor a lexical distributor of the scheme but a syntagma as a
definite minimal structural and semantic speech unit. Functions of words of the language are limited on
the level of syntagmas.