У вербалізації потойбічного світу в травестійній “Енеїді” І. Котляревського змішалися
поганські та християнські сенси, зокрема неоднозначне вживання слова пекло. З досить складною
міфологічною картиною підземного царства мертвих, зображеною у пісні шостій Вергілієвої
“Енеїди”, Котляревський мав справу не так безпосередньо, як у травестійній обробці свого
російського попередника Миколи Осипова – у частині третій його “Енейды” (СПб., 1791).
За інерцією російського тексту, де фігурує слово ад, Котляревський називає усе підземне царство українським словом пекло (рідше – ад), вкладаючи в нього то значення язичницького царства
тіней, то значення християнського місця покари грішників. Розрізнення цих сенсів дає змогу
глибше розуміти відповідні місця в українській “Енеїді”.
В вербализации потустороннего мира в украинской поэме-травестии И. Котляревского
“Енеїда” смешались языческие и христианские смыслы, в частности неоднозначное употребление
слова пекло (ад). С весьма сложной мифологической картиной подземного царства мёртвых,
изображённой в песни шестой “Энеиды” Вергилия, Котляревский имел дело не непосредственно, а
в травестийной обработке своего русского предшественника Николая Осипова – в части третьей
его “Енейды” (СПб, 1791). Идя за русским текстом, где фигурирует слово ад, Котляревский
называет всё подземное царство украинским словом пекло (реже – ад), вкладывая в него то
значение языческого царства теней, то значение христианского места наказания за грехи.
Различие этих смыслов позволяет глубже понять соответствующие места в украинской “Енеїді”.
In the verbalization of the other world in the travesty “Aeneid” by I. Kotlyarevsky pagan and
Christian senses, especially ambiguous usage of the word hell (пекло), have been mixed. Kotlyarevsky
had deal with a rather complicated mythological picture of the underground kingdom of the dead, shown
in the sixth song of Virgil’s “Aeneid” not so directly as in the travesty adaptation of his Russian
predecessor Mykola Osipov – in the third part of his “Aenejd” (St. Petersburg, 1791). By inertia of the
Russian text, where the word hell (ад) figures, Kotlyarevsky calls all Ukrainian underground kingdom by
Ukrainian word hell (пекло) (rarely – hell (ад)), putting in it either the meaning of the pagan kingdom of
shadows, or the meaning of Christian places of sinners punishment. Distinguishing between these
senses enables deeper understanding of the corresponding places in Ukrainian “Aeneid”.