В статье рассматриваются иконографические особенности изображения пантеры из Келермесских курганов, которые многими исследователями отмечаются как нескифские. Это особенности позы зверя, имеющего четыре лапы, пропорционального построения его фигуры, воспроизведения каплевидного инкрустированного уха и пасти с языком. На основании приведенных стилистических и семантических аналогий делается вывод о том, что келермесская пантера является уникальным произведением раннескифского искусства, которое отразило сложные коллизии начального этапа развития скифского “звериного стиля”. В стилистике проявились признаки, которые характерны для изображений хищников в раннескифском искусстве, прежде всего, западных регионов скифского мира, а в ряде случаев – восточных регионов. Кроме того, мастер был знаком и с переднеазиатской ювелирной техникой, что выразилось в способе инкрустации уха и глаза пантеры. Высказано предположение, что композицион- ные особенности изображения (наличие четырех лап и двух ушей, зооморфные превращения, числовые закономерности) были предопределены семантическим содержанием образа келермесской пантеры, связанным с пространственной символикой и космогоническим мифом.
У статті аналізується зображення пантери з Келермеських курганів, зокрема, ті її іконографічні особливості, які багатьма дослідниками відзначаються як нескіфські. Це особливості пози звіра, що має чотири лапи, пропорційної побудови його фігури, відтворення краплеподібного інкрустованого вуха й пащі з язиком. На підставі наведених стилістичних і семантичних аналогій робиться висновок про те, що келермеська пантера є унікальним витвором ранньоскіфського мистецтва, яке відбило складні колізії початкового етапу розвитку скіфського “звіриного стилю”. У стилістиці виявилися ознаки, які були характерними для зображень хижаків у ранньоскіфському мистецтві, насамперед, західних регіонів скіфського миру, а у окремих випадках (краплеподібне вухо, бірюзовий колір інкрустації вуха та зубаста паща з язиком) – східних регіонів. Окрім того, майстер був знайомий і з передньоазіатською ювелірною технікою, що відобразилося у способі інкрустації вуха й ока пантери. Висловлено припущення, що композиційні особливості зображення (наявність чотирьох лап і двох вух, зооморфні перевтілення, числові закономірності) були визначені семантичним змістом образу пантери, пов’язаним із просторовою символікою й космогонічним міфом.
In the article the iconography features of image of panther are examined from Келермесских of burial mounds which are marked many researchers as unscythian. It is features of pose of beast, having four paws, proportional construction of his figure, reproducing of and fall with a language. In the article the image of the panther from Kelermes burial mounds is analysed, in particular, it iconography features which marked many researchers as unscythian. It is features of beast’ pose which has four paws, proportional construction of it figure, recreation of the drop-shaped encrusted ear and the fall with the tongue. On the basis of the brought stylistic and semantic analogies over drawn conclusion that the Kelermes panther is unique work of early Scythian art, which reflected the difficult collisions of the initial stage of development of scythian “animal style”. Signs which are characteristic for the images of predators in a early Scythian art showed up in stylistics, foremost, western regions of the Scythian world, and in a number of cases – east regions. In addition, master was acquainted with the Near East jeweller technique, that was expressed in the method of encrustation of ear and eye of panther. Supposition is outspoken, that the composition features of image (presence of four paws and two ears, zoomorphic transformations, numerical conformities) were predefined by semantic maintenance of panther character, related to the spatial symbolic and cosmogony myth.
