На картах Загальнослов’янського лінгвістичного атласу вперше у славістиці відтворено складну диференціацію слов’янських діалектів, їхні
взаємозв’язки у межах слов’янського мовного простору як цілості. Цим відчутно змінено дотеперішні знання про лінгвальний феномен Славії, про архаїчне й інноваційне у сучасних слов’янських діалектах, про інтенсивність
і напрями міжслов’янської мовної взаємодії та неслов’янські впливи на
слов’янський континуум. Уперше в слов’янське мовознавство введено такий
значний за обсягом і якісно новий емпіричний матеріал, значна частина
якого залишалася невідомою дослідникам слов’янських мов. Синтез ідей великого міжнародного наукового колективу слов’янських діалектологів, узагальнення й розвиток осягнень національних лінгвістичних шкіл відкривають перспективи поглибленого вивчення інтегрального й специфічного у
структурі кожної слов’янської мови, а також шляхів їх еволюції.
На картах Общеславянского лингвистического атласа впервые в славистике отражена сложная дифференциация
славянских диалектов, их взаимосвязи в славянском языковом пространстве как целостном континууме. Атлас
существенно изменил существовавшие ранее представления о языковом феномене Славии, об архаическом и инновационном слое явлений в современных славянских диалектах, интенсивности и направленности межславянского языкового взаимодействия, о неславянских влияниях на славянский языковой мир. Впервые в лингвославистику введен объемный и качественно новый эмпирический материал, значительная часть которого оставалась
неизвестной исследователям славянских языков. Синтез идей большого международного научного коллектива
славянских диалектологов, обобщение и развитие достижений национальных лингвистических школ открывают
перспективы углубленного исследования как интегральных, так и специфических явлений в структуре каждого
из славянских языков, а также путей их эволюции.
For the first time in the history of Slavonic studies, the maps of Slavic Linguistic Atlas display complicated differentiation
of Slavonic dialects as well as their interrelations within the Slavonic linguistic areal seen as a whole. It brings a
crucial change in the knowledge about Slavia as a linguistic phenomenon, archaic and innovative features in modern
Slavonic dialects, intensity and directions of inter-Slavonic language interaction, and non-Slavonic influence upon the
Slavonic linguistic continuum. The Atlas introduces a vast amount of essentially new linguistic data which were previously
unknown to scholars. Being a synthesis of ideas and insights of a big international set of Slavonic dialectologists,
generalizing and further developing achievements of national linguistic schools, the Atlas opens new vistas for advanced
study of common and specific features within each Slavonic languages as well as their evolution.
