Анотація:
У статті використано традиційні і компаративні підходи для осмислення гендерної політики, що базуються на аналізі гендерних диспропорцій у царині академічної науки в США, країнах Євросоюзу та в Україні. Досліджуються гендерні диспаритети не тільки з уваги на директиви, окреслені в Міжнародній доповіді ЮНЕСКО „Наука, технологія і гендер” (2007 р.), але й використовуються унікальні статистичні дані щодо чоловіків і жінок, які працюють у Національній академії наук України (це здійснюється, по суті, вперше). Наша мета – привернути увагу до цієї малодослідженої сфери і довести її життєву важливість щонайменше з трьох причин: 1) для кращої реалізації гендерної політики в академічній науці, 2) для розуміння науковою і політичною громадськістю країни, що збільшення жінок-науковців у академічній науці – це ключ до української конкурентоспроможності, 3) для подальшого розвитку глобальної наукової комунікації.