Представлены экспериментальные данные, полученные при сравнительной оценке влияния различных режимов
замораживания-оттаивания на антиоксидантную активность экстрактов плаценты человека, определяемую по способности
восстанавливать трехвалентное железо и ABTS+-радикал, хелатировать ионы железа, удалять перекись водорода, а также по
содержанию фенольных соединений. Показано, что медленное замораживание экстрактов до –20°С приводит к снижению их
антиоксидантной активности, в то время как быстрое замораживание до –196°С – к увеличению этой активности за счет
конформационных изменений белковых антиоксидантов.
Представлено експериментальні дані, отримані при порівняльній оцінці впливу різних режимів заморожування-відігріву
на антиоксидантну активність екстрактів плаценти людини, яку визначали за здатністю відновлювати тривалентне залізо та
ABTS+-радикал, хелатувати іони заліза, видаляти перекис водню та за вмістом фенольних сполук. Показано, що повільне
заморожування екстрактів до –20°С призводить до зниження їх антиоксидантної активності, у той час як швидке заморожування
до –196°С – до збільшення цієї активності за рахунок конформаційних змін білкових антиоксидантів.
The experimental data, obtained under comparative evaluation of different freeze-thawing protocols’ influence on human placenta
extract antioxidant activity, estimated by capacity to reduce the ferric iron and ABTS+ radical, to chelate ferrous ions, to scavenge
hydrogen peroxide and also by phenolic compound content, have been presented. Slow freezing of the extracts down to –20°С has been
shown to cause the lowering of its activity, while rapid freezing down to –196°С increases the activity due to protein antioxidants‘
conformational changes.