У статті розглянуто різні лінгвістичні підходи до визначення понять емотивність та експресивність. Проаналізовано співвідношення понять емотивність та експресивність як ключових категорій лінгвістичного напряму емотіологія тексту, а також їхня інтегрованість із функцією оцінки. Особлива увага приділяється емотивності наукового дискурсу, зокрема емотивному потенціалу його лексичних одиниць з оцінним значенням. Виділено два типи наукового писемного дискурсу та наведено лексичні, граматичні, стилістичні та іконографічні відмінності між ними. Виявлено, що емотивність наукового писемного дискурсу варіюється в залежності від його типу. Показано, що лексичні одиниці з високо позитивною оцінкою є певним відображенням суб'єктивності та емоційності автора, а отже впливають на емотивність всього тексту.
В статье рассмотрены разные лингвистические подходы к определению понятий эмотивность и экспрессивность. Проанализировано соотношение понятий эмотивность и экспрессивность как ключевых категорий лингвистического направления эмотиология текста, а также их интеграция с функцией оценки. Особое внимание уделяется эмотивности научного дискурса, в частности эмотивному потенциалу его лексических единиц с оценочным значением. Выделено два типа научного письменного дискурса с примерами лексических, грамматических, стилистических и иконографических отличий между ними. Установлено, что эмотивность научного письменного дискурса варьируется в зависимости от его типа. Доказано, что лексические единицы с высоко позитивным оценочным значением являются своего рода отражением субъективности и эмоциональности автора, следовательно, влияют на эмотивность всего текста.
The present article presents an overview of the definitions of emotivity and expressiveness from the viewpoint of the various branches of linguistics. Emotivity and expressiveness are claimed to be the key concepts of a new branch of linguistics called text emotivity, for they render emotions of the author into the text. The article pays specific attention to emotivity of scientific discourse. Two types of written scientific discourse are characterized in the article regarding their lexical, grammatical, stylistic and iconographic differences. It has been demonstrated that emotivity spectrum and the way it is expressed in the written scientific discourse depends on its type. Emotive potential of written scientific discourse is often conveyed by lexical linguistic devices such as adjectives with highly positive evaluations. Such devices influence emotivity of the whole text, and reflect the author's pragmatic intentions as well as his or her emotions.
