У статті заявлено позицію критичного осмислення формально-логічної спеціалізації знань про музику, їхнього перегляду на ґрунті епістемології як філософської теорії знання. Актуальність проблеми визначає потреба в редукції предметного змісту музикознавства – когнітивного апелювання до певних аксіом, які передують досягненню необхідно-істинного. А отже, висувається знаннєва модель під назвою «епістемологія світу музики», що за такого формулювання здатна узагальнювати алгоритми постмодерної музикознавчої свідомості. Позитивний сенс моделі вбачається в можливості упорядкування епістемологічних (знаннєвих) перетворень у системі фундаментальних питань музикознавства, його приведення до статусу фундаментального наукового знання.
В статье заявлена позиция критического осмысления формально-логической специализации знаний о музыке, их пересмотра на почве эпистемологии как философской теории знания. Актуальность проблемы определяет потребность в редукции предметного содержания музыковедения – когнитивного апеллирования к определённым аксиомам, которые предшествуют достижению необходимо-истинного. Соответственно, выдвигается знаниевая модель под названием «эпистемология мира музыки», которая при такой формулировке способна обобщать алгоритмы постмодерного музыковедческого сознания. Позитивный смысл модели можно усматривать в возможности упорядочивания эпистемологических (знаниевых) преобразований в системе фундаментальных вопросов музыковедения, возведения его в статус фундаментального научного знания.
In the article there is a declaration of a position of critical comprehension of formal and logical specialization of knowledge about music, this knowledge’s revision on the base of epistemology as a philosophical theory of knowledge. Actuality of the problem is determined by a requirement in reduction of musicological contents – a cognitive appeal to the certain axioms which are preceded to the achievement of the necessarily-true. A knowledgist model named as an “epistemology of the music world” consequently comes to the fore, that is suitable at such formulation to generalize the algorithms of post-modern musicologist consciousness. Positive sense of the model is seen in a possibility of arrangement of epistemological (knowledgist) transformations to the system of fundamental musicological questions, and in bringing of musicology to status of fundamental scientific knowledge.
