Місто як світ абсурду в романі “Вовкулака” В. Дрозда

Abstract

У статті проаналізовано своєрідність інтерпретації образу міста в романі В. Дрозда “Вовкулака”. Місто розглядається як світ абсурду, зміст якого розкривається через онтологічні модуси самотності й відчуженості головного героя твору та мотив гри. Увага акцентується на урбаністичному хронотопі як засобі відтворення психології героя. Абсурдність світу міста й буття людини в ньому реалізується через опозиції місто–ліс, місто–село, у змістовій наповненості яких спостерігаються семантичні зміщення. Простежується типологія індивідуального художнього світотворення у творчості прозаїка 60–90-х років ХХ століття. Ключові слова: роман, хронотоп, образ, герой, художня деталь.

В статье проанализированы особенности интерпретации образа города в романе В. Дрозда “Вовкулака”. Город рассматривается как мир абсурда, содержание которого расскрывается сквозь онтологические модусы одиночества и отчуждения главного героя произведения и мотив игры. Внимание сосредоточено на урбанистическом хронотопе как средстве воссоздания психологии героя. Абсурдность мира и бытия человека в нем реализуется через оппозиции город–лес, город–село, в содержательном наполнении которых замечено семантические смещения. Наблюдается типология индивидуального художественного миросоздания в творчестве прозаика 60–90-х годов ХХ столетия. Ключевые слова: роман, хронотоп, образ, герой, художественная деталь.

This article is devoted to the analysis of the interpretation peculiarities of the City World in V. Drozd’s novel “Werewolf”. Originality of this space is opened on the levels of theme, problems and images. These features determine the topicality of our research. The City is observed as the world of nonsense, which plot is opened as a game motive and by means of ontological moduses of solitude and estrangement of the main hero. The attention is concentrated on the urban chronotop as an instrument of hero’s psychology reconstruction. The absurdity of the world and human existence is realized by means of displacement of oppositions’ matter: the city–the wood, the city–the village. There is observed a typology of individual artistic creation of the world in the works of prosaic in 60–90-ies years of the twentieth century. Keywords: novel, chronotop, image, hero, artistic detail.