Деталізація зображуваного розглядається в статті як одна із характерних особливостей стилю письменника. Автор зосереджує увагу на звукових і кольорових деталях гоголівської поеми «Мертві душі» та на їх функціях у тексті твору, простежує майстерність Гоголя у використанні звукопису та колористики. На прикладі першого тому «Мертвих душ» ілюструється тенденція до переважання білих, чорних і сірих відтінків, до змішання різних звуків і фарб. Серед функцій звукових і живописних деталей виокремлюються функції характерристики персонажів, конкретизації часу і місця дії, створення фону, на якому вона відбувається.
Детализация изображаемого рассматривается в статье как одна из характерных особенностей стиля писателя. Автор сосредотачивает внимание на звуковых и колористических деталях в гоголевской поэме «Мертвые души», а также на их функциях в тексте произведения, анализирует мастерство Гоголя в использовании звукописи и колористики. На примере первого тома «Мертвых душ» иллюстрируется тенденция к преобладанию белых, чёрных и серых оттенков, к смешению разных звуков и красок. Среди функций звуковых и живописных деталей выделяются функции характеритики персонажей, конкретикации времени и места действия, создания фона, на котором оно происходит.
The detailing of the depicted is viewed in the article as one of the characteristic features of the author’s style. The author pays her attention to sound and color details and their functions in Gogol’s work «the Dead Souls» and dwells on Gogol’s skillful usage of sounds and colors. The tendency to prevalence of white, black, and grey shadows, to the mixing of different sounds and colors is illustrated on the basis of the first volume of «The Dead Souls». Among the functions of sound and picturesque details the author points out the functions of character drawing, concretization of time and place of the action, of creation of the background, against which the action takes place.
