У статті йдеться про Гоголівські сюжети в творах Єкатеринбурзької школи новітньої драми, а саме Олега Богаєва та Ніколая Коляди. Гоголівський авантекст функціонує в межах новітньої російської драматургії – єкатеринбурзької ...
У статті йдеться про знайомство Гоголя з «Лествицею» Іоанна Синайського, про втілення образу «драбини» у його творчості; досліджуються перегуки «слів-повчань» Лествичника із зображенням характерів персонажів другого тому ...
У статті наводяться докази того, що Гоголь народився 19 березня, а не 20-го, як помилково вказано у метричній книзі, і відповідно святкувати день народження письменника ми повинні 1-го квітня за новим стилем.
Автор статті аналізує образи Лабіринтів і Минотаврів 20-30-х рр. XX ст. в ракурсі гоголівського слова, а саме інтертекстуальні діалоги Кафки, Білого, Набокова з творчістю Гоголя.
Статтю присвячено встановленню біографічних, національних, культурних корінь розуміння змісту концепту «мандрівник» у поемі М. В. Гоголя «Ганц Кюхельгартен» та типології героїв-мандрівників у творі.
У статті розглянуто деякі невідомі до тепер складові з полемічної побудови М. В. Гоголем відповіді про «натуру» Чичикова від імені автора «Мертвих душ».
У статті розглядається тенденція накопичення символічних сенсів і тенденція наростання невизначеності в сюжеті «Мертвих душах» Гоголя. Виявляється взаємозв'язок символічної фінальної картини і комічної картини у фіналі ...
Деталізація зображуваного розглядається в статті як одна із характерних особливостей стилю письменника. Автор зосереджує увагу на звукових і кольорових деталях гоголівської поеми «Мертві душі» та на їх функціях у тексті ...
Стаття присвячена аналізу «Повісті про капітана Копейкіна» в художній структурі «Мертвих душ» М. В. Гоголя. Автор статті приходить до висновку, що всі ключові топоси і мотиви «Повісті...» щільно інкорпоровані до складу ...
У статті досліджується поетичне покликання гімназиста Гоголя в ніжинський період, а зокрема значення і вплив особистості та творчості Й. В. Гете на молодого письменника.
В статті стверджується, що художня цілісність «Петербурзьких повістей» сформована архітектонікою фантастичного, що постає як буттєва основа петербурзької світобудови. Прояви фантастичного простежено на рівні демонічної ...
У статті розглядається повість «Шинель» М. Гоголя, яка в метакритичному дискурсі гоголезнавства знайшла різноманітні інтерпретації, не завжди прийняті і переконливі. Виникає потреба висвітлити художню своєрідність твору ...
Стаття присвячена реконструкції і характеристиці проблемного теоретико-літературного потенціалу творчості Н. В. Гоголя в світлі актуальних завдань культурного розвитку сучасної України.
У статті висвітлюється еволюція поглядів Ю. М. Лотмана на творчість Гоголя. Зазначається, що наскрізна лотманівська концепція художнього простору у Гоголя поступово сягає аналізу основоположних, «корінних» культурних ...
Статтю присвячено аналізові історії та розвою українського гоголезнавства від його витоків до сьогодення. Творчість М. Гоголя розглядається як проблема української гуманітаристики.