У статті наводяться докази того, що Гоголь народився 19 березня, а не 20-го, як помилково вказано у метричній книзі, і відповідно святкувати день народження письменника ми повинні 1-го квітня за новим стилем.
Сміх Гоголя – це і є його «українськість». Сам Гоголь ідентифікує своє сміхове завдання «чорта пошити в дурня» як суто українське. «Ревізор» віддзеркалює довготривалу українську традицію сміху (сміхової культури).
Автор статті аналізує образи Лабіринтів і Минотаврів 20-30-х рр. XX ст. в ракурсі гоголівського слова, а саме інтертекстуальні діалоги Кафки, Білого, Набокова з творчістю Гоголя.
Прийнято вважати, що Гоголь використовував в описі наркотичного трансу відому книгу Т. де Квінсі. Сьогодні дослідники вже говорять про особистий опіумний досвід Гоголя і його ознайомленість з таємним життям петербурзької ...
Статтю присвячено встановленню біографічних, національних, культурних корінь розуміння змісту концепту «мандрівник» у поемі М. В. Гоголя «Ганц Кюхельгартен» та типології героїв-мандрівників у творі.
Отзыв на сборник: Гоголевский вестник / под ред. В. А. Воропаева ; науч. совет РАН «История мировой культуры» ; [отв. ред. И. А. Виноградов.] – М. : Наука, 2007. – Вып. 1. – 397 с.
У статті розглянуто деякі невідомі до тепер складові з полемічної побудови М. В. Гоголем відповіді про «натуру» Чичикова від імені автора «Мертвих душ».
У статті аналізуються глави незавершеного роману Гоголя «Гетьман». Автор зосереджує увагу на майстерності створення характерів, пейзажних замальовок, інтер’єрів, масових сцен. Підкреслюється зв'язок гоголівського тексту з ...
У статті розглядається тенденція накопичення символічних сенсів і тенденція наростання невизначеності в сюжеті «Мертвих душах» Гоголя. Виявляється взаємозв'язок символічної фінальної картини і комічної картини у фіналі ...