У статті досліджується квазітеодицея національного буття українців в якості штучного утворення радянської ідеології. Підкреслюється антигуманний характер тотальної пропаганди і мовного терору проти української мови. Доводиться, що квазітеодицея націєбуття є початком тотальної уніфікації усієї системи загальнолюдських цінностей, у котрій ментальне розрізнення світових народів поступово стирається. Наслідком цього процесу стає деестетизація естетичного, виникнення симулякрів національного буття.
В статье исследуется квазитеодицея национального бытия украинцев как искусственной модели советской идеологии. Подчеркивается антигуманный характер тотальной пропаганды и языкового террора против украинского языка. Доказывается, что квазитеодицея национального бытия является началом тотальной унификации всей системы общечеловеческих ценностей, в которой ментальные различия мировых народов постепенно стираются. Следствием этого процесса становится деэстетизация эстетического, возникновение симулякров национального бытия.
The article researches the quasitheodicy of national life of the Ukrainians as artificial model of soviet ideology. The hellish character of total propaganda and language terror against Ukrainian is underlined. The author convincingly proves that the quasitheodicy of national life is the beginning of total standardization of the whole system of human values, in which the mental distinctions between the world peoples are gradually being cancelled. The deaesthetization of the aesthetic phenomena, the origin of simulacra of national life is the consequence of this process.
