Розглянуто особливості інтертекстуальності прози Л.М Андреєва, визначено й узагальнено її художні риси. Виявлено, що інтертекстуальну природу мають твори різних жанрів і періодів творчості письменника. Особливу увагу автор статті звертає на високий ступінь і специфіку інтертекстуальних зв’язків прози Андреєва: символічних образів і мотивів, стилізованих і пародійованих жанрів, сюжетів, звертання до Біблії, античної міфології, творів російських та західноєвропейських письменників і філософів XIX – початку XX ст. тощо.
Рассмотрены особенности интертекстуальности прозы Л.Н. Андреева, определены и обобщены ее художественные черты. Показано, что интертекстуальную природу имеют произведения разных жанров и периодов творчества писателя. Особое внимание автор статьи обращает на высокую степень и специфику интертекстуальных связей прозы Андреева: символических образов и мотивов, стилизированных и пародированных жанров, сюжетов, обращение к Библии, античной мифологии, произведениям русских и западно-европейских писателей и философов XIX – начала XX в. и пр.
In the article there are analyzed the peculiarities of intertextuality of the prose by L.N. Andreev, there are also viewed and pointed out the feature fiction peculiarities. It is shown out that the fiction works of different periods and genres of the creative work of the author are of the intertextuality nature. The peculiar attention is paid to the high level and specifics of the intertextual connections of the prose by Andreev: the symbolic images and motives, stylized and ironical genres, plots, address to the Bible, the Ancient mythology, to the Russian and West-European authors’ works and to the philosophical authors’ works of the XIXth – the beginning of the XXth centuries.
