Розглянуто „Ренесанс Верді”, який відбувся в німецькій культурі в 20-х рр. ХХ ст., як феномен “європейської культурної діалектики” (Т. Манн). Представлено інтерпретаційну модель, суть якої полягає у тлумаченні посиленого інтересу до італійського композитора Дж. Верді в німецькому культурному просторі як реакція на культ Р. Ваґнера, наслідком чого було різке протиставлення обох композиторів та їхніх концепцій мистецтва. Відтак проаналізовано оригінальну естетичну позицію австрійського письменника Ф. Верфеля, який у творі “Верді. Роман опери” наполягав на легітимності гетерогенних концепцій, чим, з одного боку, сприяв позитивній переоцінці творчості італійського композитора, з іншого – оновленню сучасного мистецтва та обґрунтуванню ідеї культурної багатоманітності.
In diesem Artikel wird die „Verdi-Renaissance“, die im Deutschland der 20er Jahre des XX. Jhts entstand, als Phänomen der „europäischen Kulturdialektik“ (Th. Mann) erläutert. Es wird ein Interpretationsmodel vorgestellt, dessen Sinn in der Darstellung des verstärkten Interesses an dem italienischen Komponisten G. Verdi im deutschen Kulturraum als Reaktion auf den Kult von R. Wagner liegt und als Folge die krasse Gegenüberstellung beider Komponisten und deren Kunstauffassungen hat. Hierin wird die originelle ästhetische Position des österreichischen Schriftstellers F. Werfel analysiert, der in „Verdi. Roman der Oper“ auf der Legitimität heterogener Konzeptionen bestanden hat. Dadurch hat er, einerseits, zu der positiven Umwertung des Schaffens des italienischen Komponisten und andererseits, zu der Erneuerung der modernen Kunst und der Begründung der Idee von der kulturellen Vielfältigkeit beigetragen.
The article considers the 1920’s „Verdi Renaissance” in German culture as a phenomenon of the “European cultural dialectics” (T. Mann). The paper presents an interpretive model based on the explanation of an increased interest in the Italian composer G. Verdi within German cultural space. The latter emerged as a reaction to R. Wagner’s cult and resulted in fierce opposition between the two composers and their concepts of art. Hence, the article analyzes the original aesthetic position of the Austrian writer F. Werfel. In his „Verdi: Novel of Opera” he insisted on the legitimacy of heterogeneous concepts and, on the one hand, encouraged a positive reevaluation of the Italian composer’s work, while on the other promoted a renewal of modern art and the idea of cultural heterogeneity.