У статті досліджено тематичні й жанрові виміри процесу сприймання творчості прозаїка. З’ясовано, що відкривавчі статті І. Франка в
місячнику «Slovanský přehled», перші переклади Стефаникових новел
і полемічне зіткнення ...
У статті осмислено теоретичні передумови жанрової структури
української барокової проповіді в процесі її становлення й розвитку —
від ранньобарокового «Учительного Євангелія» Кирила Транквіліона
Ставровецького до ...
У статті запропоновано інтерпретацію біографічних та культурно-естетичних фактів, що стосуються діяльності одного з організаторів
Кирило-Мефодіївського братства — М. Гулака. Основну увагу зосереджено на вивченні його ...
У статті уточнено літературну функцію «Молитви Єремії пророка»
та висвітлено проблему ототожнення й самоототожнення Шевченка
з Єремією. На підставі висновків багатьох дослідників та дискусії між
В. Щуратом й І. Франком ...
Авторка статті обґрунтовує кореляцію між полемічними мотивами
віршованих текстів і метафізичним принципом причиновості, дослідивши, що опору полемічного дискурсу становлять, власне, образи, якими
Бог (Причина всього ...
У статті йдеться про польського громадсько-політичного діяча другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Еразма Кобилянського, який відіграв негативну роль у житті Івана Франка. Саме через нього 1878 р. Франко став
одним із ...
Предметом статті є генеза українсько-церковнослов’янського гібридного
мовлення, популярного в кінці XVII—XVIII ст., та підстави його поширення в літературі. На думку автора, звернення до церковнослов’янської мови як до ...
У статті проаналізовано новелу В. Стефаника «Давня мелодія». Відзначено, що у цьому короткому творі у високомистецькій художній
формі відтворено покутський сценарій колядування. Автор не тільки
концептуально окреслив ...
У статті розглянуто один із епізодів формування бібліотеки Івана Франка, який усе життя активно цікавився книжками. Його колекція була
рухливим організмом: він стежив за новинками, замовляв звідусіль видання за каталогами, ...