У статті запропоновано інтерпретацію біографічних та культурно-естетичних фактів, що стосуються діяльності одного з організаторів
Кирило-Мефодіївського братства — М. Гулака. Основну увагу зосереджено на вивченні його внеску в розвиток українського романтизму. Для
добору й систематизації наявних фактів застосовано засади теорії літературного побуту. Дослідження біографічного матеріалу здійснено в
руслі осмислення романтичних зацікавлень М. Гулака; зокрема, вказано
на його інтерес до звичаєвого права та національного характеру. Відзначено, що його літературні плани не були реалізовані повною мірою через репресії проти Кирило-Мефодіївського братства. Поведінку М. Гулака на
слідстві осмислено в контексті культурних моделей, обумовлених романтичною іронією та гротеском.
The paper highlights the personal profile of the Cyril and Methodius Brotherhood member
M. Hulak. The main focus is on studying his contribution to the development of Ukrainian
romanticism. The tools of the theory of literary life allowed finding the optimal theoretical
approach for systematization and comprehension of the available research materials. The
biographical and cultural-aesthetic context plays an important role, emphasizing a number
of essential aspects of the activity undertaken by the Cyril and Methodius Brotherhood. The
research material also includes facts concerning education, social skills, and life principles
that M. Hulak acquired in his university days. In the work, the study of Hulak’s education
and national-cultural identity agrees with the understanding of his romantic interests, in
particular his special interest in folk customary law and the peculiarities of the national character.
The paper aims to determine the main circle of Hulak’s Kyiv acquaintances, characterizes
his important organizational, educational, and scholarly initiatives, clarifies the psychological
motives of these actions. As far as it is possible, based on some facts and indirect evidence,
the literary intentions of M. Hulak, not fully realized due to the arrests of the members
of the Cyril and Methodius Brotherhood in 1847, have been analyzed. The cultu ral
ideas adopted during his studies at the university, combined with romantic self-awareness,
significantly determined the features of aesthetically marked behavior. The manifestations of
romantic irony and grotesque were the key features of M. Hulak’s personal positioning in his
communication with the investigators.