У статті розглядаються чотири «темні місця» «Слова» («.. .начяти старыми словесы трудныхъ повƀстїй о пълку Игорев’Ъ», «Чръпахуть ми синее вино съ трудомь смƀшено», «...на
своею нетрудною крилцю», « О Днƀпрƀ словутицю»). Автор статті обґрунтовує, що вираз
трудныхъ повƀстїй ужито в «Слові» зі значенням «військових повістей, ратних повістей»,
словосполучення съ трудомь означає «із скорботою», а словосполучення на своею нетрудною
крилцю слід перекласти «на своїх невтомних крильцях». Автор статті обстоює думку, що
словутичь утворено (за допомогою суфікса -ичь) не від іменника Словута (назви Дніпра), а
від прикметника словуть «славний, славетний», похідного від старого активного дієприкметника
теперішнього часу *slovǫtъ «славетний», утвореного (за допомогою суфікса - ǫtъ.) від
дієслова *slutі, *slovǫ, «називатися, бути відомим, славитися».
У статті розглядаються чотири «темні місця» «Слова» («.. .начяти старыми словесы трудныхъ повƀстїй о пълку Игорев’Ъ», «Чръпахуть ми синее вино съ трудомь смƀшено», «...на
своею нетрудною крилцю», « О Днƀпрƀ словутицю»). Не argues that the phrase трудныхъ повƀстїй
was used here in the meaning «military lays», the phrase съ трудомь means «with sorrow», and the
phrase на своею нетрудною крилцю must be construed as «on its indefatigable wings». He also reasons
that словутичь was derived not from the noun Словута (the name of the Dnieper), but (by
using the suffix -ичь) from the adjective словутъ «famous, glorious», this adjective historically being
the ancient present active participle *slovǫtъ «famous» of the verb *SlOVQ, *sluti «be named, be known, be glorious» formed by the use of the suffix -ǫtъ.