У статті розглядаються три «темні місця» «Слова» («Ту НЬмци и Венедици, ту Греци и Морава поють славу Святъславлю», «Всеславъ... изъ Кыева дорискаше до Куръ Тмутороканя»,
«Не буря соколы занесе чрезъ поля широкая; галици стады біжать къ Дону великому»), У «венедицях» автор статті вбачає балтійських венедів (слов’ян балтійського Помор’я), у «півнях
Тмутороканя» — тмутороканських русів. Слово галици трактується як назва русів і перекладається «галли».
The author discusses three dark places in «The lay of Ihor’s host» («Ту НЬмци и Венедици, ту
Греци и Морава поють славу Святъславлю», «Всеславъ... изъ Кыева дорискаше до Куръ Тмутороканя», «Не буря соколы занесе чрезъ поля широкая; галици стады бежать къ Дону великому
»). Не interprets Венедици as Baltic Veneds (i.e. the Slavs of the Baltic Sea region), and «cocks
of Tmutorokan’» as Ruses of Tmutorokan’. Галици is construed as Ruses’ name and translated as
«Gauls».