Мета статті – встановити особливості репрезентації Міжнародного жіночого дня в регіональній комуністичній пресі (на прикладі Чернігівщини) протягом 1932–1933 рр., а також виявити
елементи повсякденного жіночого досвіду, що випливають із згаданих публікацій. Дослідження базується на методологічних принципах жіночої історії, які полягають у вивченні повсякденного жіночого досвіду. Специфіка проаналізованого в статті хронологічного періоду – це екстремальні умови Голодомору, що вплинули на всі аспекти людського життя. Новизна дослідження полягає у
тому, що вперше місцева преса Чернігівщини була проаналізована крізь призму пропаганди для жінок. Також опубліковані в газетах матеріали були верифіковані на підґрунті фактичних статистичних даних. Висновки. На початку 1930-х рр. свято 8 березня було потужним пропагандистським приводом, що відбилося і на матеріалах місцевої преси. Комуністична ідеологія декларувала
рівність чоловіків та жінок, однак у специфічний спосіб – через активне використання жіночої
праці. Режим потребував «жіночих рук» для проведення масових кампаній і викачування всіх можливих ресурсів (трудових, фінансових тощо). Потреба ідеологічної роботи серед жінок, яку активно обговорювали у публікаціях до 8 березня, також була зумовлена необхідністю якомога ширшого залучення жінок до праці в колгоспах. Із проаналізованих публікацій постає узагальнений образ
жінки-трудівниці – доярки, колгоспниці, вишивальниці, працівниці ясел, рідше – трактористки і
бригадирки, зовсім нечасто – сільської голови чи голови колгоспу (останніх, як показує статистика, було дуже мало, але у святкових публікаціях всіляко наголошували їхню роль у «соціалістичному
будівництві»). Варто додати, що статті, присвячені жіночому дню, часто побудовані на антагонізмах «колись/тепер», «тут/там», що мали б демонструвати переваги соціалізму. Натомість і
графічні, і текстуальні матеріали підтверджують той факт, що жінка в УСРР зазнавала дискримінації й експлуатації.
The purpose of the article is to define the specific features of the representation of International Women’s
Day in the regional communist press (on the example of Chernihiv region) in 1932–1933, and also
to find the elements of women’s everyday experience that arise from these publications. The study is based
on the methodological principles of women's history, which require studying of everyday women's experiences.
The specifics of the chronological period analyzed in the article are the extreme conditions of the
Holodomor, which affected all aspects of human life. The novelty of the study is that the local press of
Chernihiv region was analyzed through the prism of propaganda for women for the first time. Materials
published in newspapers were also verified on the basis of actual statistics. Conclusions. In the early
1930s, the March 8 holiday was a powerful propaganda occasion, which was reflected in the materials of
the local press. Communist ideology declared equality between men and women, but in a specific way–
through the active use of women's labor. The regime needed “women's hands” to conduct mass campaigns
and pump out all possible resources (labor, finance, etc.). The need for ideological work among women,
which was actively discussed in publications devoted to the March 8, was also caused by the need to involve
women as widely as possible in work on collective farms. The analyzed publications create a generalized
image of a working woman – a milkmaid, collective farmer, embroiderer, nursery worker, less often –
tractor driver and forewoman, very rarely – the village head or head of the collective farm (according to
statistics, there were very few of the latter, but festive publications always emphasized their role in “socialist
construction”). It should be added that articles dedicated to Women's Day are often based on the antagonisms
of "once / now", "here / there", which should demonstrate the benefits of socialism. Instead, both
graphic and textual materials confirm the fact that women in the USSR were discriminated against and
exploited.
