Метатеории в начале XXI века: модернизационный вектор социологии

Abstract

В статье речь идёт о междисциплинарных истоках социологической метатеории, а также причинах повышения интереса к ней в постсоветский период. Рассматриваются стратегии метатеоретизирования в современной социологии. Описываются основные форматы метатеоретизирования и его возможности в предметной области анализа неформализованных данных. Анализируются тенденции перехода социологического сообщества от дискурса парадигмального кризиса к метатеоретизированию.

У статті йдеться про міждисциплінарні витоки соціологічної метатеорії, а також причини піднесення інтересу до неї у пострадянський період. Розглянуто стратегії метатеоретизування в сучасній соціології. Описано головні формати метатеоретизування та його можливості в предметній галузі аналізу неформалізованих даних. Проаналізовано тенденції переходу соціологічної спільноти від дискурсу парадигмальної кризи до метатеоретизування.

The paper traces the interdisciplinary sources of sociological metatheory and explores some factors contributing to the growth of interest in this realm during the post-Soviet era. The authors provide a detailed overview of metatheoretical strategies established in contemporary sociology and describe the main types of metatheorising. Furthermore, they examine the opportunities offered by metatheorising for the analysis of non-formalised data in a specific subject area or field of research. Particular attention is given to the trends that characterise a shift from discourse on paradigm crisis to metatheorising, which has been observed within the sociological community.