У статті запропоновано авторську рецепцію мовної архітектоніки мультимедійного колажу «Безкінечна подорож, або Енеїда» (2017). Просторова організація макротексту медіапродукту проєктується на своєрідний діалог двох ...

У статті досліджено інтертекстуальну взаємодію стилістем, що в художніх творах І. Котляревського і П. Загребельного репрезентують поняття «сміхова культура». Виявлено мовно- естетичні знаки в епічній бурлескно-травестійній ...

У статті акцентовано на ролі «Енеїди» І. Котляревського у репрезентації кодів культури загалом та в ментальному просторі української культури зокрема, у відображенні фрагментів національної картини світу в аспекті ...

У статті розглянуто засоби створення гумору в народних переказах про комічні історії з життя сільської громади, які зазвичай мають чітку структуру (обрамлення, виклад змісту, авторські ремарки) і нагадують оповідання ...

У статті проаналізовано прозові твори ХІХ – ХХ століть, у яких представлено словесні картини ярмаркового середовища. Концепт «ярмарок» змодельовано на матеріалі мови художніх творів Г. Квітки-Основ’яненка, І. Нечуя-Левицького, ...

Стаття присвячена аналізові мовних засобів гумору й сатири в журналі «Перець». Особливу увагу звернено на ядерні поняття текстів (влада, соціальна сфера, економіка), навколо яких формуються сатирично-гумористичні парадигми ...

У статті зроблено спробу поглянути на п’єсу «Наталка Полтавка» в широкому мовно-культурному вимірі. Розглянуто твір як першу спробу новою українською мовою говорити про українство правдиво, яскраво, дотепно. Особливу ...

У статті проаналізовано конфронтаційні стратегії маніпулювання і мовної агресії в діалогах персонажів п’єс Івана Котляревського та Сергія Щученка. Під конфронтаційною комунікативною стратегією запропоновано розуміти ...