Здійснено текстологічний аналіз деяких поетичних творів Лесі Українки. Показано особливості граматичного ладу сучасної української мови на основі аналізу поетичного дискурсу.
У драматургії Лесі Українки немає вигаданих онімів – вона оперує реальними власними назвами, відповідними зображуваному місцю й часові, і спирається передусім на антропонімію, топонімію та теонімію. При тому в неї немає ...
Розглядаються особливості функціонування назв рослин, процес перетворення цих лексем на образи-символи у драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня”. Висвітлюється образно-стилістичний потенціал рослинної номінації у художньому ...
Аналізується демонологічна лексика у творчості Лесі Українки. Здійснено розгляд основних семантико-стилістичних особливостей демононазв у „Лісової пісні”.
Розглянуто кольороназви в прямому вживанні та в метафорично ускладнених структурах, у тому числі синестетичного характеру, проаналізовано сполучення відтінків та контрасти кольорів як засіб створення емоційної напруженості ...
Визначається роль Лесі Українки у піднесенні інтелектуального рівня української літературної мови. Основна увага зосереджується на аналізі лексики драматичної спадщини письменниці, яка є вершиною її поетичного генія, та ...
Розглядаються мовностилістичні ознаки народнопісенних текстів, записаних Лесею Українкою та Ольгою Косач у селі Колодяжному. Відзначається активне використання слів-концептів, пов’язаних з язичницькою культурою. Приділяється ...
Досліджується роман „Донна Анна” українського письменника 20–30-х років минулого століття Г. Брасюка, у якому знайшли своєрідне вираження основні ідеї Лесі Українки, оприявлені в творах „Лісова пісня” й „Камінний господар”.
Аналізуються світоглядні джерела творчості Лесі Українки та їх висвітлення в критиці. З’ясовано особливості світогляду письменниці в дискурсі зіткнення ідеологій та крізь призму сучасної кризи суспільної думки, втрати ...
Розглядається переклад як наукова проблема в українському літературознавстві та мовознавстві XIX – початку XX століть, аналізуються переклади творів Лесі Українки німецькою мовою.
Проаналізовано концепції сприйняття європейськості та універсальності художньої спадщини Лесі Українки київськими неокласиками. Мистецьку позицію письменниці зіставлено із філософськими, етико-естетичними, громадянськими ...
Аналізується семантична зв’язність лінгвістичних засобів різних рівнів (фонетичного, лексичного, строфічного) у вірші Лесі Українки „Завжди терновий вінець...”, пояснюється порядок формування і сприйняття метаобразів, ...
Ідеться про видання, які брали активну участь у популяризації нових досліджень. Часописи міжвоєння – вагоме джерело інформації про рід Косачів. Журналісти, краєзнавці на сторінках видань ділилися своїми розвідками з читачем.
Розглянуто публіцистичні виступи про творчість Лесі Українки в польській літературній періодиці 20–30-х рр. ХХ ст. Висвітлюється їх проблематика, оцінка художніх вартостей доробку письменниці, її роль в українській літературі ...
Аналізуються окремі положення наукового дослідження М. Драй-Хмари „Леся Українка. Життя і творчість”. Розкрито концепцію критика в підходах до оцінки Лесі Українки як цільної, духовно багатої особистості, творця основ ...
Розглядаються функціональні особливості полівалентних предикатів у структурній організації реченнєвої конструкції художнього твору. Визначаються семантичні групи полівалентних дієслівних предикатів та аналізується їх ...
Силою і красою лірики, психологічною глибиною і тематичним розмаїттям драматичних творів, тверезістю своїх критичних праць і особистою мужністю Леся Українка зайняла вагоме місце у світовому красному письменстві. ...
Ідеться про теоретичне осмислення музичності як структурного елемента значеннєвої структури тексту „Лісової пісні” Лесі Українки. Детально проаналізовано складний взаємозв’язок слова і звуків музики у тексті драми, а також ...