У рамках методології “культурного повороту” (“cultural turn”) у перекладознавстві розглянуто
перекладацьку діяльність Бориса, Марії та Насті Грінченків. Показано, що в умовах дії офіційної
заборони на друк перекладів українською мовою (до 1905 р.) і подальших вельми обмежених
можливостей для легальної української діяльності в межах Російської імперії ці переклади,
вочевидь, виконували не лише інформаційну, а й насамперед модернізаційну (щодо літератури)
і націєтворчу (щодо всього суспільства) функцію.
Within the framework of the so called “cultural turn” in translation studies, the paper analyzes the
activities of Borys, Mariya, and Nastia Hrinchenko as translators. The authors demonstrate that under
the offi cial ban on printing of Ukrainian translations (until 1905) and in view of limited opportunities
for legal Ukrainian activities within Russian Empire after its abrogation, these translations had not
merely informative, but also modernizing (as for literature), and nation building (as for the whole
society) functions.
В рамках методологии “культурного поворота” (“cultural turn”)
в переводоведении рассмотрена переводческая деятельность
Бориса, Марии и Насти Гринченко. Показано, что в условиях
действия официального запрета на печать переводов на
украинском языке (до 1905 г.) и последующих весьма ограниченных
возможностей для легальной украинской деятельности в пределах
Российской империи, эти переводы, очевидно, выполняли не
только информационную, но и, прежде всего, модернизационную
(относительно литературы) и нациеобразующую (относительно
всего общества) функцию.
