Стаття становить собою спробу виявлення деяких мовних особливостей у прозі Є.Замятіна на матеріалі
ранніх творів письменника. Відштовхуючись від ключових моментів, пов’язаних з еволюцією стилю автора,
сформульовано загальні стилістичні домінанти, лексичні ознаки та особливості синтаксису. Наголошено на
ознаках орнаменталізму в побудові словосполучень та речень в окремих оповіданнях, які тісно пов’язані із
специфікою мовної картини автора, його свідомістю як світоглядом у межах рідної мови, російської культури.
This article attempts to define some language peculiarities of Ye.Zamyatin’s prose, as exemplified by his
early works. Considering the moving forces and trends of Zamyatin’s style development, the author of this
essay outlines the stylistic dominants as well as lexical and syntactical specificity of the writer’s texts,
thereby revealing the ornamental patterns which underlie the structure of phrases and sentences and are
closely related to the writer’s linguistic picture of the world and his Weltanschauung.
Статья представляет собой попытку выявления некоторых
языковых особенностей в прозе Е.Замятина на материале
ранних произведений писателя. Отталкиваясь от ключевых
моментов, связанных с эволюцией стиля автора,
сформулированы общие стилистические доминанты,
лексические признаки, особенности синтаксиса. Подчеркнуты
признаки орнаментализма в построении словосочетаний и
предложений в отдельных рассказах, которые тесно связаны
со спецификой языковой картины автора, его сознанием как
мировоззрением в рамках родного языка, русской культуры.
