Образ міста в ліриці Б.-І. Антонича: есхатологічні мотиви

Abstract

У статті в ракурсі реалізації авторського есхатологічного міфу розглядається ряд творів відомого українського поета Б.-І. Антонича, об’єднаних спільним топосом міста. Особлива увага приділяється окресленню наскрізних для “міського” тексту поета образів і мотивів, пов’язаних із засадничою для його лірики бінарною опозицією “світ природи – світ людської цивілізації”, яка втілюється на рівні протиставлень “ірраціональне, екстатичне, стихійне – раціональне, механістичне”; “справжнє, сутнє – штучне, примарне”. Ключові слова: місто-міф, есхатологічні мотиви, мотив смерті-воскресіння.

В статье в ракурсе реализации авторского эсхатологического мифа рассматривается ряд произведений известного украинского поэта Б.-И. Антоныча, объединенных общим топосом города. Особое внимание уделяется характеристике сквозных для “городского” текста поэта образов и мотивов, связанных с фундаментальной для его лирики бинарной оппозицией “мир природы – мир человеческой цивилизации”, воплощающейся на уровне противопоставлений “иррациональное, экстатическое, стихийное – рациональное, механистическое”, “настоящее, сущностное – искусственное, призрачное”. Ключевые слова: город-миф, эсхатологические мотивы, мотив смерти-воскресения.

The article deals with the question of the realization of the eschatological myth in the series of works by famous Ukrainian poet B.-I. Antonych, incorporated by the general topos of the city. Dominant figures and motives of the “city’s” text by poet are studied from the point of view of the fundamental to his lyrics binary opposition “the world of the nature – the world of the human civilisation”, embodied at the level of oppositions “irrational, ecstatic, spontaneous – rational, mechanistic”, “real, intrinsic – artificial, illusive”. Keywords: city-myth, eschatological motives, motive of death-revival.