Определение параметров килопарсековых джетов на больших красных смещениях по их радио- и рентгеновскому излучению

Abstract

Для джетов квазаров 1745+624 и PKS 1127-14 рентгеновское излучение ближних к центральному источнику узлов образуется за счет обратного комптоновского рассеяния излучения квазара, а в дальних узлах действует обратный комптон-эффект на реликтовом фоне. Конкуренция этих механизмов позволила оценить углы между направлениями джетов и лучом зрения. Показано, что отношение плотностей потоков рентгеновского и радиоизлучения дальних узлов джетов согласуется с теоретической зависимостью от красного смещения.

Для джетів квазарів 1745+624 і PKS 1127-14 рентгенівське випромінювання ближчіх до центрального джерела вузлів утворюється за рахунок зворотного комптонівського розсіювання випромінювання квазара, а у віддалених вузлах діє зворотний комптон-ефект на реліктовому фоні. Конкуренція цих механізмів дозволила оцінити кути між осями джетів і лінією зору. Показано, що відношення густин потоків рентгенівського та радіовипромінювання віддалених вузлів джетів узгоджується з теоретичною залежністю від червоного зсуву.

The 1547+624 and PKS 1127-14 quasar jets are considered. The X-ray emission of the near to the central source knots is produced by the inverse Compton scattering of quasar radiation. While the inverse Compton effect against the cosmic microwave background occurs at distant knots. The competition of these mechanisms has allowed us to estimate the angle between the jets and the line of sight. It is shown that the ratio of X-ray to radio flux densities of distant knots conforms to the theoretical dependence on the redshift.