Для джетов квазаров 1745+624 и PKS 1127-14 рентгеновское излучение ближних к центральному источнику узлов образуется за счет обратного комптоновского рассеяния излучения квазара,
а в дальних узлах действует обратный комптон-эффект на реликтовом фоне. Конкуренция этих
механизмов позволила оценить углы между направлениями джетов и лучом зрения. Показано, что
отношение плотностей потоков рентгеновского и радиоизлучения дальних узлов джетов согласуется
с теоретической зависимостью от красного смещения.
Для джетів квазарів 1745+624 і PKS 1127-14
рентгенівське випромінювання ближчіх до центрального джерела вузлів утворюється за рахунок зворотного комптонівського розсіювання випромінювання квазара, а у віддалених вузлах діє
зворотний комптон-ефект на реліктовому фоні.
Конкуренція цих механізмів дозволила оцінити
кути між осями джетів і лінією зору. Показано,
що відношення густин потоків рентгенівського
та радіовипромінювання віддалених вузлів джетів
узгоджується з теоретичною залежністю від червоного зсуву.
The 1547+624 and PKS 1127-14 quasar jets are
considered. The X-ray emission of the near to the
central source knots is produced by the inverse Compton
scattering of quasar radiation. While the inverse
Compton effect against the cosmic microwave background
occurs at distant knots. The competition of
these mechanisms has allowed us to estimate the
angle between the jets and the line of sight. It is
shown that the ratio of X-ray to radio flux densities of
distant knots conforms to the theoretical dependence
on the redshift.