Early Scythian Quiver Sets of the First Half of the 6th Century BC in the South of Eastern Europe

Abstract

Quiver sets and and their associated grave goods are extremely important for studying different aspects of the Early Scythian culture, and, in particular, for determining the chronology of the Early Scythian period. This article is devoted to an analysis of quiver sets found in the south of Eastern Europe together with imported Greek amphorae of the first half of the 6th century BC.

Сагайдачні набори та інші категорії поховального інвентарю, що корелюються з ними, надзвичайно важливі для вивчення багатьох аспектів ранньоскіфської культури, і зокрема, визначення хронології її різних етапів. Cтаття присвячена розгляду сагайдачних наборів, виявлених на півдні Східної Європи разом з імпортними грецькими амфорами першої половини VI ст. до н. е. виробництва Мілета, Клазомен або Теоса (Лебеді V, курган 11 поховання 8; Новоолександрівка, курган 7 поховання 8; Бушуйка, курган 2 поховання 10; Хапри, курган 1 поховання 25; Китайгород; Реп’яхувата Могила, поховання 2). Поховальні комплекси, що включають ці предмети, локалізуються на території від Прикубання на сході до Дніпровського лісостепового Правобережжя на заході. Важливість згаданих вище комплексів, полягає не тільки в присутності в них надійних хроноіндікторов (амфори і деякі інші предмети), але і інформативності самих сагайдачних наборів, що робить їх надійним джерелом для вивчення особливостей розвитку скіфської стрілецької зброї VI ст. до н. е. Наконечники стріл, представлені, головним чином, бронзовими втульчатими виробами, що характеризуються значною різноманітністю. Кількість наконечників в сагайдаках в більшості випадків варіює від 42 до 155 екземплярів. Серед дволопатевих і трилопатевих наконечників стріл виділяються типологічні групи, поширення яких пов’язується безпосередньо з першою половиною VI ст. до н. е. Серед дволопатевих наконечників, це екземпляри з овальною голівкою і довгою виступаючою втулкою без шипів, а також шипасті наконечники зі склепінчастою формою пера, найбільша ширина якого знаходиться в його основі, а закінчення лопатей були косо зрізані. Серед трилопатевих, це наконечники без шипів з башнеподібною голівкою, а також вироби з голівками листоподібних обрисів, що мають максимальне розширення у нижній частині, а також високу втулку з шипом, яка становить близько половини довжини наконечника.