У статті розглянуто теоретичні погляди літературознавця Агапія
Шамрая (1896—1952) у контексті рецепції філологічної системи О. Потебні та розвитку формального й соціологічного методів в українському
літературознавстві ...
Проаналізовано образ Василя Стуса в художньому фільмі Романа Бровка
«Заборонений» (2019). З’ясовано, якими засобами режисер утілює психологічну структуру індивідуальності у стрічці для широкої глядацької аудиторії. ...
22 лютого 2022 року відійшов у вічність
видатний український літературознавець, літературний критик, громадський діяч, дисидент радянських часів,
академік НАН України Іван Михайлович Дзюба.
У статті подано невідомі сторінки творчої біографії Євгена Івановича
Касяненка (1889—1937) — одного з піонерів українського авіабудування, перекладача, активного учасника громадсько-політичного і літературного руху ...
У статті запропоновано інтерпретацію біографічних та культурно-естетичних фактів, що стосуються діяльності одного з організаторів
Кирило-Мефодіївського братства — М. Гулака. Основну увагу зосереджено на вивченні його ...
27 травня 2021 р. відбулося пленарне засідання та перший день роботи секцій міжнародної онлайн-конференції «Традиційна культура — шлях духовної деокупації» у рамках ХІІІ Фольклористичних
читань, присвячених професору Лідії ...
У статті уточнено літературну функцію «Молитви Єремії пророка»
та висвітлено проблему ототожнення й самоототожнення Шевченка
з Єремією. На підставі висновків багатьох дослідників та дискусії між
В. Щуратом й І. Франком ...
Наєнко М. На сторожі людяності. З пам’яті про Бориса Олійника;
Смілянська В. Леонід Смілянський: життя у слові. Критико-біографічний нарис (до 55-річчя з дня відходу);
Наєнко М. Інтервал.
12 березня 2022 р. після евакуації з
окупованого села Березівка Бучанського району Київської області загинули головний бібліограф відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка Олег Козак та його
неповнолітній ...
29 листопада 2021 р. студенти Інституту філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка, викладачі кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості, письменники та ...
На основі науково доведених фактів, документів, листування Шевченка
спростовано дві гіпотези останнього часу про поетове батьківство щодо
Софії Платонівни Закревської, у заміжжі Фелен (1845—?), і такого собі
Федора ...
Статтю присвячено проблемі новаторської рецепції у творчості Олександра Ірванця архаїчного жанру містерії. На прикладі твору «Електричка на Великдень» досліджено комплекс художніх прийомів, що дозволяють
творчо трансформувати ...