Nihil novi sub solis… (Ідеї трактату І. Франка "Із секретів поетичної творчості" в осмисленні через століття)

Abstract

Здійснено спробу осмислення базових теоретичних позицій трактату І. Франка «Із секретів поетичної творчості» з погляду їхньої концептуальної значущості для сучасної гуманітаристики у її найширшому вимірі, передусім для рецептивної теорії. Констатовано прогресивність Франкового розуміння психологічних механізмів рецепції художнього твору, його суголосність із сучасною ідеєю філософії читання як активного cприймання текстів, як мовно- естетичної комунікації автора і читача через текст. Оцінювання Франкових думок у контексті європейської гуманітаристики ХХ ст. виявляє їх типологічні збіги з тезами естопсихології, герменевтики, феноменології, семіотики тексту, рецептивної поетики.

An attempt to comprehend the ideas of Franko’s treatise “From the Secrets of Poetic Creativity” from the point of view of their conceptual significance for contemporary humanitarian science (primarily for receptive theory) was made. The progressiveness of Franko’s understanding of the psychological mechanisms of fiction’s perception, which is identical with the modern idea of the philosophy of reading as active perception of texts, as far as linguistic-and-aesthetic communication between the author and the reader through the text, is stated. An evaluation of Franko’s ideas in the context of the European humanitarian science of XX century reveals their typological coincidences with the theses of estopsychology, hermeneutics, phenomenology, semiotics of the text, receptive poetics.