Силою і красою лірики, психологічною глибиною і тематичним розмаїттям драматичних творів, тверезістю своїх критичних праць і особистою мужністю Леся Українка зайняла вагоме місце у світовому красному письменстві. ...
Аналізуються окремі положення наукового дослідження М. Драй-Хмари „Леся Українка. Життя і творчість”. Розкрито концепцію критика в підходах до оцінки Лесі Українки як цільної, духовно багатої особистості, творця основ ...
Розглянуто публіцистичні виступи про творчість Лесі Українки в польській літературній періодиці 20–30-х рр. ХХ ст. Висвітлюється їх проблематика, оцінка художніх вартостей доробку письменниці, її роль в українській літературі ...
Ідеться про видання, які брали активну участь у популяризації нових досліджень. Часописи міжвоєння – вагоме джерело інформації про рід Косачів. Журналісти, краєзнавці на сторінках видань ділилися своїми розвідками з читачем.
Проаналізовано концепції сприйняття європейськості та універсальності художньої спадщини Лесі Українки київськими неокласиками. Мистецьку позицію письменниці зіставлено із філософськими, етико-естетичними, громадянськими ...
Розглядається переклад як наукова проблема в українському літературознавстві та мовознавстві XIX – початку XX століть, аналізуються переклади творів Лесі Українки німецькою мовою.
Аналізуються світоглядні джерела творчості Лесі Українки та їх висвітлення в критиці. З’ясовано особливості світогляду письменниці в дискурсі зіткнення ідеологій та крізь призму сучасної кризи суспільної думки, втрати ...
Досліджується роман „Донна Анна” українського письменника 20–30-х років минулого століття Г. Брасюка, у якому знайшли своєрідне вираження основні ідеї Лесі Українки, оприявлені в творах „Лісова пісня” й „Камінний господар”.
Розглядаються мовностилістичні ознаки народнопісенних текстів, записаних Лесею Українкою та Ольгою Косач у селі Колодяжному. Відзначається активне використання слів-концептів, пов’язаних з язичницькою культурою. Приділяється ...
Визначається роль Лесі Українки у піднесенні інтелектуального рівня української літературної мови. Основна увага зосереджується на аналізі лексики драматичної спадщини письменниці, яка є вершиною її поетичного генія, та ...
Розглянуто кольороназви в прямому вживанні та в метафорично ускладнених структурах, у тому числі синестетичного характеру, проаналізовано сполучення відтінків та контрасти кольорів як засіб створення емоційної напруженості ...
Аналізується семантична зв’язність лінгвістичних засобів різних рівнів (фонетичного, лексичного, строфічного) у вірші Лесі Українки „Завжди терновий вінець...”, пояснюється порядок формування і сприйняття метаобразів, ...
Аналізується демонологічна лексика у творчості Лесі Українки. Здійснено розгляд основних семантико-стилістичних особливостей демононазв у „Лісової пісні”.
Розглядаються особливості функціонування назв рослин, процес перетворення цих лексем на образи-символи у драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня”. Висвітлюється образно-стилістичний потенціал рослинної номінації у художньому ...
У драматургії Лесі Українки немає вигаданих онімів – вона оперує реальними власними назвами, відповідними зображуваному місцю й часові, і спирається передусім на антропонімію, топонімію та теонімію. При тому в неї немає ...
Розглядаються функціональні особливості полівалентних предикатів у структурній організації реченнєвої конструкції художнього твору. Визначаються семантичні групи полівалентних дієслівних предикатів та аналізується їх ...
Здійснено текстологічний аналіз деяких поетичних творів Лесі Українки. Показано особливості граматичного ладу сучасної української мови на основі аналізу поетичного дискурсу.
Досліджується еволюція рецепції прозової творчості Лесі Українки вітчизняною і зарубіжною критикою та літературознавством у хронологічному аспекті: з 90-х років ХIХ століття донині.
Ідеться про теоретичне осмислення музичності як структурного елемента значеннєвої структури тексту „Лісової пісні” Лесі Українки. Детально проаналізовано складний взаємозв’язок слова і звуків музики у тексті драми, а також ...