The analysis of the Scythian burials of the 7th—6th centuries BC in the south of Eastern Europe, allowed the author to identify several groups of monuments located in the North Caucasus and Ukrainian forest-steppe: Central ...

Публікуються археозоологічні матеріали з чотирьох скіфських курганів ІV ст. до н. е. (Бердянський курган, Бабина Могила, Водяна Могила та курган 1 курганної групи І біля м. Кам’янки-Дніпровської), які зберігаються в Одеському ...

У статті розглянуто планувальну структуру поселення Білий Камінь чечельницької локальної групи етапу СІ трипільської культури. Пам’ятка площею у майже 100 га є найбільшою в ареалі культурного комплексу Кукутень—Трипілля ...

У статті зібрано й упорядковано дані про знахідки конопель на пам’ятках раннього залізного віку. Висловлено припущення про використання конопель для виготовлення тканин, а також — у медичних цілях.

26 жовтня 2019 р. виповнилося 100 років від дня народження Дмитра Яковича Телегіна — видатного українського вченого, одного з патріархів вітчизняної археології, доктора історичних наук, професора, лауреата Державної премії ...

На відзначення ювілею видатного вченого 21—23 листопада 2019 р. в Києві відбулася Міжнародна наукова Конференція «Від палеоліту до козацької України», ініційована Інститутом археології НАН України. Співорганізатором заходу ...

Статья посвящена характеристике погребальной архитектуры основной гробницы кургана Х Белогорского курганного могильника скифской знати, расположенного на куэсте Ак-Кая на границе Горного и Степного Крыма. Курган датируется ...

В статье дается подробное описание предметов, найденных при раскопках Александропольского кургана, которые в настоящее время хранятся в фондах Музея археологии Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина.

У статті розглянуто внесок Ю. В. Болтрика у виконання міжнародних проектів із дослідження видатних пам’яток Північного Причорномор’я, зокрема Аккерманської фортеці Білгород-Дністровського району Одеської області.

Статья посвящена археологическй деяльности уроженца немецкой колонии Сарата в Буджаке и автору первых научных раскопок курганов этого региона — профессору киевского университета Святого Владимира Федору Ивановичу Кнауэру.