Нарис Г. Успенського "Випрямила" і новела В. Винниченка "Ланцюг" крізь призму наратології

Abstract

У статті з'ясовано типологічну подібність і функціональну відповідність застосованих наративних засобів у творах із першоособовою розповіддю й вірогідними контактно-генетичними зв'язками. Художні структури проаналізовано з урахуванням комунікативної спрямованості творів і їхнього літературного й культурного контексту.

The paper determines typological similarity and correspondence of the applied narrative means in works with homodiegetic narration and probable genetic and contact relations. Functionality of literary means has been analyzed with regard to communicative orientation of the works and their cultural context.

В статье выяснено типологическое подобие и соответствие примененных наративних средств в произведениях с повествованием от первого лица и достоверными контактно-генетическими связями. Функциональный вес художественных средств проанализирован с учетом коммуникативной направленности произведений и их литературного и культурного контекста.