Стаття присвячена рецепції класичної традиції європейським модернізмом, зокрема
українським неокласичним дискурсом як одним із його складників. Під терміном “класична
традиція” у другій половині ХІХ ст. передовсім розуміли ...
У статті з'ясовано типологічну подібність і функціональну відповідність застосованих
наративних засобів у творах із першоособовою розповіддю й вірогідними контактно-генетичними
зв'язками. Художні структури проаналізовано ...
У статті на основі аналізу літературознавчих праць професора Р. Гром’яка окреслюються
аксіологічні параметри його наукового світогляду. Основна увага звернена на царину естетики,
зокрема на шкалу цінностей у літературі, ...
На матеріалі роману сучасного сербського прозаїка Мілети Продановича “Еліша в країні Святих
Коропів” у статті висвітлюється досвід автоінтертекстуального моделювання семантики твору,
притаманний сербській постмодерністській ...
У статті розкривається образ музики в романі Г. Гессе “Гра в бісер”. З’ясовуються питання: що
послужило акустичним прототипом “касталійської музики”; у чому естетична суть касталійської
“гри в бісер” і який її зв’язок з ...
Закінчення. Початок статті див.: СіЧ. – 2017. – № 5. У статті запропоновано трактування постаті М. Волошина у світлі його реакцій на визначальні
історичні події початку ХХ ст. Рецепція ним культурного й суспільно-політичного ...
У статті на матеріалі творчості М. Коцюбинського досліджується проблема агону життя і смерті
як індикаторів культурного буття народу. Студіюється специфіка функціонування цих онтологічних
категорій та форм їх виявлення ...
У статті проаналізовано проблему постання декларації-проповіді доби українського
Середньовіччя “Слова про Закон і Благодать” Іларіона. На основі аналізу літописних статей
доведено, що найімовірнішою датою написання твору ...
Уперше комплексно розглянуто здобутки К. Студинського в галузі українського
шевченкознавства. З'ясовано, що вчений виступав не тільки як популяризатор творчості
Т. Шевченка та його ідей, а і як вдумливий дослідник. У ...