This paper is devoted to the investigation of magnetohydrodynamic characteristics of plasma streams generated
by a magnetoplasma compressor (MPC) and control mechanisms of a compression zone position. Nitrogen, helium,
and argon were used as working gases. The measurement results of electric currents spatial distributions in the
plasma streams identified that for helium (P = 10 Torr) both toroidal vortices and magnetic field displacement from
the near-axis region are observed, then, the electric current direction reverses. Similar spatial structure of the electric
currents was observed for helium with the initial pressure of 2 Torr. However, in this case, the electric current
direction changes much earlier. The electric currents flow from 20 cm to 30 cm from the central electrode of MPC
accelerating channel in the modes with nitrogen (P = 0.6 and P = 0.3 Torr). There are current vortices and a sizable
magnetic field displacement at a distance of a 6 cm to 18 cm from the MPC output. The duration of a plasma stream
generation is about two times less for helium than for the modes of operation with other gases.
Метою статті є дослідження магнітогідродинамічних характеристик плазмових потоків, що генеруються
магнітоплазмовим компресором (МПК), та механізмів керування положенням зони компресії. У якості
робочих газів було використано азот, аргон та гелій. Результати вимірювання просторового розподілу
електричних струмів у плазмовому потоці продемонстрували, що для гелію (Р = 10 Торр) спостерігаються як
тороїдальні вихори струму, так і витіснення магнітного поля із приосьової області, з подальшою зміною
напрямку протікання струму. Подібну просторову структуру електричних струмів було отримано і для гелію
з початковим тиском 2 Торр. Проте, у цьому випадку, напрямок протікання струму змінюється значно
раніше. У режимах роботи з азотом на залишковому газі (P = 0.6 та P = 0.3 Toрр) струми розповсюджується
на відстані від 20 см до 30 см від центрального електроду прискорювального каналу МПК. Розвиваються
вихори струму із подальшим витісненням магнітного із приосьової області на відстані від 6 см до 18 см від
виходу МПК. Також виявлено, що для режимів роботи з гелієм час генерації плазмового потоку майже у два
рази менше, порівняно з режимами роботи на інших газах.
Целью этой статьи является исследование магнитогидродинамических характеристик плазменных
потоков, генерируемых магнитоплазменным компрессором (МПК), и механизмов управления положением
зоны компрессии. В качестве рабочих газов использовались азот, аргон и гелий. Было обнаружено, что для
гелия (Р = 10 Торр) наблюдаются как тороидальные токовые вихри, так и вытеснение магнитного поля из
приосевой области, с дальнейшей сменой направления протекания тока. Подобная пространственная
структура электрических токов была получена и для гелия с начальным давлением 2 Торр. Однако, в этом
случае, направление протекания тока меняется значительно раньше. В режимах работы с азотом при
остаточном давлении (Р = 0.6 и Р = 0.3 Торр) токи распространяются на расстояния от 20 см до 30 см от
центрального электрода ускорительного канала МПК. Происходит развитие токовых вихрей, с дальнейшим
вытеснением магнитного поля из приосевой области на расстоянии от 6 см до 18 см от выхода МПК. Также
было установлено, что для режимов работы с гелием время генерации плазменного потока почти в два раза
меньше, в сравнении с режимами работы на других газах.
